Моя перша машина, яку я отримав від батьків . Купувалася длямами.Вона давно отримала права, але особливо ними некористувалася.Так що фабія стала ідеальним варіантом длявідновлення навичок.А так як навички були "не фонтан", машинкакерувалася в основному під пильним наглядом мого батька. Загалом, насолоджуватися б їй і далі тихим гаражно-дачним життям, але… Але в2005 році довелося відносно екстрено продавати опель (основнумашину в сім'ї) — почав розсипатися на очах, вимагав кап ремонту ічималих вкладень Фабія вийшла на перший план і отримала шанспоказати себе у всій красі:відмінний сімейний автомобіль, який, недивлячись на свої розміри і невисоку потужність, з честю витримав іповсякденні роз'їзди і роль міні-вантажівки для перевезеннябудівель матеріалів (ми якраз вирішили відбудувати дачу).
До 2010 року машинка відорала 90 тисяч і перетягала на своєму горбіне одну тонну, після чого перейшла в моє повне розпорядження (батякупив собі форестер).
На права я здав ще в 2007. Вчився водити на зубрі радянськогоавтопрому — ВАЗ 2108. (убитому в мотлох. Хто їздив, той зрозуміє).Після нього фабія здавалася бізнес класом і суперкаром одночасно! Але з 7-го по 10-ий я був швидше гостем за кермом. Натомість уберезні 2010 року став повноправним власником…
На жаль, перша ейфорія досить швидко схлинула. Підходячи до 100тисяч машинка починала все більше вередувати. Ремонту зажадалидатчик температури охолоджувальної рідини, датчик вогнів задньогоходу, генератор. Через великі амбіції та малі можливостіпостраждали зчеплення і підвіска… Та й взагалі, хотілося чогосьнового і потужнішого. Чим через рік) фабію було продано, все ж такизалишивши по собі добру пам'ять.