Все як завжди. Так і цього разу. Стояв я біля нашого Мерседеса на вулиці та й покурював, а хлопець, що проходив повз, сказав, що має Інвалідку-Моргунівку некомплектну і думає здати її в брухт, тому що займає місце в городі, який і так не дуже великий. Так, ще на неї є й папери.
Жодних безсонних ночей і мук із приводу, брати чи не брати, не було. В ім'я порятунку техніки було прийнято рішення на користь чергового божевілля.




