Нічого примітного в моєму Seat Leon 2.0 FSI немає, але все однолюблю свою машину. А як я в неї закохався, зараз розповім. Я б мігнаписати поему, що вона їздить краще за інших "леонів", "гольфів" і "мазд трійок"... Але який у цьому сенс, якщо той, хто розумієтьсяна автомобілях і так все знає, а писати для того, хто не розуміє, безглуздо. Керованість у своєму класі на додачу - ось весь секретSeat Leon 2.0 FSI, але почати я хотів не з цього... У 2009 році, коли я купував свій Leon, він не був новинкою, навітьнавпаки.Сьогодні вже існує фейсліфтингова версія Leon (до речі, трохи яскравіша і доросліша як по-мені).Але справа не в цьому, вибирав я за можливостями.Коли настане час вибирати за бажанням, навряд чи мій вибір зупиниться на
Перше у що я закохався була не добре знайома мені зовнішність, ачудові сидіння з розвиненою бічною підтримкою. У ковшеподібнікрісла та виїхав на дорогу, позитивних емоцій додала підвіска. Зякою швидкістю не заходь у поворот, Leon завжди залишається назаданій траєкторії. Опишу це моїм улюбленим виразам – їде якрейками. Але на жаль, як по рейках в усіх відношеннях:стикиасфальтового покриття та дорожні нерівності створюють ефект поїзда– "тук-тук, тук-тук". Але, якщо чесно, для мене це не стало великимрозчаруванням. Підвіска настільки жорстка, на скільки і енергоємна.Загалом, до всього звикаєш. Єдине, що трохи засмутило це двигун. Нете щоб він тягне погано, і не те щоб мені не вистачає його 150жвавих "коней" у місті і на трасі, просто з такою підвіскоюхочеться більшого. Але хто мені лікар, хочеться більшого - назбирайще трохи грошей і купи FR, а хочеш напружися і замов собі Cupra. Миживемо у світі можливостей, головне не упускати свого. Ні, все-такиє одна примітна річ у моєму Seat Leon 2.0 FSI – він мій!