Люди дуже цікаві істоти, їм хочеться всього забороненого, недоступного і не такого, як у всіх. Сааб, щасливі моменти, пов'язані з цим автомобілем, швидкі польоти, м'які посадки і тисячі кілометрів, проведених разом — пояснити їх покупку вкрай складно. Навіщо купувати автомобіль, який складно знайти в хорошому стані, а потім дуже довго продавати, при необхідних ремонтах, вкладати гроші в дорогі якісні запчастини, які, перебуваючи в регіонах, взагалі складно знайти, а іноді й замінити? Постійно відповідати на запитання, чому за такі гроші не купив BMW, Ланос або ще щось, що населенню ближче, рідніше та привабливіше.
У моїх друзів були сааби, і їхні постійні оповідання, захоплення, а також статті в пресі та на різних автомобільних форумах про божевільних власників цих шведських автомобілів сформували лояльний погляд на цю марку і певну повагу. І ось одного разу, продавши свій автомобіль, я дізнався, що мій друг продає один з декількох автомобілів "який швидше продасться", щоб доробити дах до зими на своїй дачі. Після кількох зустрічей та обговорень ми дійшли висновку, що всім нам трьом (йому, мені і саабу) буде краще, якщо куплю його я. В результаті 5.11.2008, за день до мого дня народження, я став власником Saab 9000.
Поїздив тиждень; нормальна машина, нічого особливого, навіть задумався, до чого всі ці захоплення і розповіді про сааби. Їжджу другу, починаю "в'їжджати у тему". Перемикач поворотів завжди під рукою, навіть коли увімкнене дальнє світло, він на місці; салон великий та зручний. Виїжджаю зі стоянки морозним ранком, а скло на правих задніх дверцятах розпотіле, і в нього все видно! Приємно, що в дверцята вмонтовано обдування скла; бортовий комп'ютер показує реальний витрат та температуру за бортом; блок клімат-контролю був знайомий з попередньої машини Fiat Croma і радував своїми налаштуваннями.
А коли настала зима і випав сніг, я полюбив його ще більше! Заводився він завжди добре, і що холодніше було, то краще. Напевно, згадував люті північні зими, що він бачив у дитинстві. По будь-якому снігу та каші греб як дизельний трактор, а на почищеній, але слизькій проїжджій частині відмінно тримав дорогу навіть на великій швидкості. ABS вступав у роботу дуже рідко, я спочатку навіть думав, що він не працює, але він працював і виручав, коли в цьому дійсно була потреба. Машина дуже подобалася, я її любив, а вона мене. Ми потоваришували і були як одне ціле.
Заїжджали ми на СТО на заміну олії, а їжджу я не багато, близько 30 тисяч на рік, і паралельно проводили плановий сервіс. На відміну від інших машин таких же років випуску, які я мав до нього, я не знав, що таке поломка в дорозі, що таке буксирувальний трос, або як це може машина не завестися. У Saab 9000, до речі, дуже місткий багажник і зручна трансформація салону.
А ще одного разу ми вилізли на одну з гір у Карпатах (ми не знали, що там був ще один заїзд для автомобілів через інший населений пункт). Одразу був асфальт, потім глина та камінці, потім велике каміння та виступи по узбіччю, що не давало навіть розвернутися, люди верхи на конях. Коли ми виїхали на верх до гірського готелю, то в здивованих поглядах людей можна було прочитати "ця машина піднялася цією дорогою?". І не дивно, адже найпростішою машиною на парковці готелю була Субару Аутбек, поряд з декількома Патролами, Крузерами та УАЗами. Всі, хто їздив зі мною, завжди дивувалися тому, наскільки затишно і круто в салоні, адже цього ніколи не скажеш про зовнішність. Сааб — розкішний, строгий, правильний автомобіль, а не гламурна іграшка. Сааб класно кермувався, радував витратою 7,2 л на трасі при середній швидкості 120-130, був приємним супутником і вірним другом.
За два з половиною роки ми проїхали близько 75 тисяч км, але нам, на жаль, довелося розлучитися. Запитувати, яка машина буде наступною, напевно, безглуздо. Знаю тільки, що 2,3 турбо. Сааб — це не діагноз, сааб — це невиліковна хвороба.
Удачі на дорогах!




