Після продажу Renault 11, мені підвернулась під руку Кенго, запорівняно не дорого. Довелося доповісти буквально зовсім чутьгрошей і ВП і я власник другого автомобіля марки Renault, і теж причому красного. Машинка була 1, 5 tdi що не могло не тішитивитратою.Ну, наприклад, до Харкова я доїжджав за 200 грн.) Дужезабавляла приладка, де бензин вимірювався не стрілочкою, а "життям". Але після спортивного корча (який на той час уже впечінках сидів, від того скільки уваги він вимагав) це булощось.Зрозумів наскільки все-таки відчувається майже 20 роківрізниці між машинами. На надувний матрац у багажнику могло залізтисила-силенна людина, як то кажуть у тісноті та не в образі…
Пару разів практикували установку назад крісла з будинку, оснащеного газеткою, і пультом від телика (коли виносили непомітили його заваленого між подукою та ручкою). Дуже комфортно яВам скажу) І ДАІшники прозрівають від такого тюнінгу ... Але потімя зрозумів що все ж таки це не справа їздити на 2-х місцевій і неспортивній тачці і вирішив що розвиватися якось треба, причомукоординально йти від марки Renault і від червоного кольору .