Машину обирали сімейну. Давно хотіли кросовер — необхідності у позашляховику не було, але стан доріг та парковок підказував звернути увагу на кліренс. Якось проходячи повз салон Renault, побачив Captur на тест-драйві. Перша думка - ідеальний розмір для машини, кросовер, але не великий, адже водити доведеться дружині, без досвіду, і це той випадок, коли "розмір має значення". Далі — безпосередньо тестдрайв, безліч сумнівів у доцільності вибору "нової на ринку" машини, пошук оглядів і відгуків в інтернеті, і таки покупка.
Машина виявилася далеко не новою. В Європі продається з 2013 року і дуже успішно, а до нас дісталася тільки в 2016. На момент створення блогу на спідометрі 6500. Машинка поки радує. Можливо, відіграє роль саме що машина з салону, але це було частиною плану. Автомат ДУЖЕ адекватний, я б краще передачі не переключив, а дружина зовсім не помічає момент зміни. Я не люблю різких рухів на дорозі, тому динаміка машини для мене має гарний запас. Незважаючи на 1,2, на трасі завжди є можливість дотиснути педальку в підлогу і не переживати на обгоні.
Салон для сім'ї цілком зручний — ззаду два дитячі сидіння, в багажнику прибрано фальшпідлогу і полиця, розміщуються самокати та велосипед. Єдиний мінус на даний момент – витрата. Одним із критеріїв була економна витрата. Тут же про середню витрату нижче 9 можна говорити тільки при поїздках з одного кінця міста до іншого. Якщо багато руху за місцем (старт, стоп, світлофор), то місто це 10-11.








