Цей автомобіль був уже тут, на Д2www.drive2.ru/r/pontiac/4062246863888216359/.
Машина всі ці роки була моя, але драйві була викладена Мені сталотрохи шкода і прикро. І я вирішив хоч якось відновити історію.Історія така. Якщо звичайно комусь цікаво. Автомобіль був придбанийроків 10 тому, точно вже й не згадаю.У Криму, у м.Бахчисарай.Звернувся якось до мене дуже близький другВіталік:Андрюха, дуже хочу старого американця, допоможи знайти.У тіроки ще не було інтернет-сайтів по продажі авто.Чесно післянедовгих і нескладних пошуків у чорно-білих друкованих виданнях "авто-Базар" (навіть зберігаю на згадку той випуск) був побаченийцей екземпляр, за дуже прийнятну суму.Якщо не помиляюся близько3500дол. Фото дрібне, чорно-біле Взагалі не знаючи і ніде не бачачицю модель, але ми вирішили їхати, та й особливого вибору на тоймомент не було, і ми зідзвонившись, рвонули в Бахчисарай. Приїхали, зустрілися з продавцем, поїхали дивитись у якесь село неподалікміста. Дорогою молодий хлопець розповів, що задовбала його дружиназ цією машиною, тому й продає. Приїжджаємо і бачимо щосьнезрозуміле та сумне. Зовсім маленький (за американськими міркамита нашими уявленнями про них). Фарбування мотлох, салон дешевийдермантин своїми силами-мотлох. Ми дуже й дуже розгубилися, вамериканцях тоді мало розбиралися. Їхали, сподівалися на сутоамериканські розміри, а тут… Продавець запропонував проїхати.Враження від першої поїздки-тісний салон, двигун якось незрозумілопрацює (ми то думали 3, 8л-дим з-під коліс), підвіска всярозхлябана, дерев'яна-але їде. Порадувала відсутність корозії, слідів аварій і повна комплектність (крім реле зарядки і головногогальмівного). Продавець нормально поступився ціною, пообіцяв знятиз обліку і сам пригнати до нас у м. Миколаїв. Вирішили брати.Продавець дотримався свого слова і ось машина у нас. Ми не вірили, що вона доїде своїм ходом і без проблем. Але вона доїхала і навітьмій друг Віталік, як є, нічого не роблячи почав просто з ранку довечора кататися на втіху, не особливо і шкодуючи автомобіль. А вінвсе їздив і їздив, заливаючи 80-й бенз і підливаючи найпростішемасло, і все. Накатавшись, Віталік вирішує продати і знову до мене.Допоможи продати. І тут мені якось стало шкода цей автомобіль. Умене якраз були вільні гроші і домовившись за дружньою ціною-вінмій. І я теж без будь-яких вкладень якийсь час просто катався. Аленастав момент і рішення привести в повний лад автомобіль. Процесрозтягнувся на три роки, якщо не більше. Але це був дуже цікавийпроцес (жаль видалений модераторами, все дуже прискіпливо, додрібниць і практично своїми силами. Дуже тішило, що всі друзі немогли залишитися байдужими і хотіли, і підключалися, як хто міг, із радістю, і з вдоволенням і ентузіазмом. Велике спасибі всімпацанам. У процесі з'явилися нові, дуже добрі друзі. Цей автомобільдуже багатьох зблизив і подружив-і за це йому теж велике спасибі. Азакінчивши цей дуже довгий процес, за ці роки якось пропав у менеінтерес до автомобіля, сам не знаю чому. І я навіть не поїздивши доладу після відновлення вирішив продати. Автомобіль був проданий дославного м. Львова, дуже приємної людини Андрія. Останні фото цевже зі Львова, який випадково побачив у неті. Ось така історія.
