А навколо всі гуляють парами, І один одного відчувають порами, Ая ховаю очі за фарами, І мені неодмінно здорово.
Навесні цього року зважилася на покупку машини, правам рік, а яніяк не могла сісти за кермо, дуже переживала що не зможу водити.мегаполісі.
Взагалі купівля першої машини як і всі млинці)))
В інтернеті знайшла матиз, ціна стояла смішна, задуматися б чому? але справа до цього не дійшла, я як справжня блондинка побачиласподобалася і вже в МРЕО оформляємо)))
Проїздила я на матизі 2 місяці, познайомилася з автомобільнимКиєвом, з'явилося багато друзів які розуміють в автомобілях, іякось увечері повертаючись з роботи, заїхала на СТО, Не подобалосямені що після дощу з-під бічного дзеркала потекла іржа, взагалі наСТО приїхала зі знайомим і йому подивившись машину, щоб незасмучувати мене тихенько сказали:- "нехай продає, машина бита, кузов став гнити". Ніч після цього була безсонною. Наскільки меніне подобалося водити (перші дні мені здається у всіх є страх іогида до цієї справи) настільки в той момент я зрозуміла, що безмашини "труба".
Вранці виставила машину на продаж, і стала переглядати оголошення, Шукала міцубісі кольт.
З'явився покупець, я розповіла правду про машину він сказав, що вінбере її на час для мами в магазин їздити і додому, і за таку цінуможна це зробити. І у мене з'явилася машина на прикметі, срібнийміцубісі кольт 2-х дверний.
Прийшов день продажу моєї матізки та покупки кольта, вранцідзвонить мені кольт, і каже що вона передумала за таку ціну на якудомовилися продавати машину, хоче більше, я природно розуміючи щочервона ціна цієї машини та, яку я пропоную, відмовляюся відпокупки, а в обід у мене повинні забрати мати, я сіла у дворі іплачу, дзвоню знайомому, який мені машину допомагав вибирати, іплачу в трубку, він прибіг до мені й каже
:- "означає ця машина не твоя і не ной, давай глянемо щось інше", ая крізь сльози кажу :- "хочу пежо", він усміхнувся і каже :- "значитьбуде пежо", через кілька годин ми були за 40км від міста дивилисяпежо 206 "бризки шампанського" і начебто все добре, але мені навітьсісти в ту машину не хотілося, взагалі поїхали ми ні з чим, простовтративши час, попереду був ще один перегляд.
Доїжджаючи до місця наступного перегляду ми загубилися у дворах, навпроти під'їздів стояло багато машин, ми каталися шукалипотрібний нам будинок, тут як у сльозливому фільмі, я різкоповертаю, заїжджаю у двір не паркуючись виходжу з машини ставлю двіруки на капот машини пежо і говорю :- "ось він".