Продав я прелюд. Багато яскравих моментів у житті було пов'язанез ним, тому рішення було не з легких …
Після Прелюда спочатку шукав тільки купе.Хотілося передостаннійекліпс, витрішкувату або останню цілку, FTO або 3000 GT.Пропозиційбуло мало, ціни не адекватні, стан - "роки взяли своє".Вже навітьрозширив коло пошуку.Дивився різні машини, дуже багато, дужедовго... І все, що я бачив були шатані авто за неадекватнуціну.Пряма змова якась.У той момент я повною мірою відчув фразу "хороші машини не продають, на них їздять".
Плюнув на все і вирішив — візьму нову з салону, їду рік, підкоплюгрошей і куплю купешку. Від часу перед очима миготить маленькаяскрава машинка, то в жовтому то червоному або синьому кольорі..Заліз в інтернет, подивився ціни, характеристики, варіантнепоганий. Дивна покупка - пежо 107, досі не можу до кінцязрозуміти, чому я її купив))) Напевно все ж таки через дизайн івитрату палива. Машинка класна))) З часом опишу плюси та мінуси.Ставлення інших учасників дорожнього руху до водіїв маленьких машин– це також окрема тема. Ну і звичайно, пригоди пов'язані зпокупкою, обслуговуванням та встановленням додаткового обладнанняофіційним дилером - найзліше зло зі всіх зол)))
