Це мій перший автомобіль. Свого часу колишній мрією. Після того, як пройшла ейфорія, залишився просто надійним другом і помічником.Із самого початку, як тільки купив, зареєструвався на російськомута українському вектрах. Клубах, звідти дізнався що і як з нею (машинкою) робити.Велике їм за це дякую.Весь час обслуговував сам, точніше, удвох з батьком.Бо різним гаражним сто не довіряю.Для себезавів правило, вести облік робіт і витрат. І зараз переглядаючи, бачу, що не так дорого вона обійшлася мені в експлуатації, зарекомендувавши себе як цілком надійний, німецький автомобіль.Всеподобається мені в ній, за винятком мабуть, років. Новийавтомобіль, відбігала вона 310 000 км, з них 40 000 зі мною, переконаний, що при належному обслуговуванні, і хоча б не гіршомуобігу пробіжить ще багато, продовжуючи радувати водія. Але якуявлю, як вона їде без мене... Як то кішки на душі шкребуть. Хоча йрозумію, що це спланований, продуманий крок. Ось так, коротко пронеї. Моїй ВЕКТРІ…
