Ніколи не любив дизель. Але за ті гроші, які в мене були
міг узяти хіба, що ланос чи Ваз. До мене цією машиною володів кум.Одного дня він мені дзвонить і каже: "приїдь забирай машину". Я йомувідповідаю, мовляв грошей не вистачає. Каже: "бери скільки є іприїжджай. Коли зможеш — віддаси інше”. Взяв квитки до Києва і націлий тиждень сон залишив мене))). Їхав додому задоволений якдитина. Через час я в цей дизель закохався. ).З тих пір було дужебагато зроблено в цій машинці.Вкладено багато грошей, сил, терпіння, а головне кохання.Ну, в принципі, як і у всіх))) Про те, що зроблено і планується зробити буду намагатися по-максимумуописувати в БЖ!
