Ніколи не писав бортових журналів, тому суворо не судіть! І так — у 2011 році зайнявся поміняти авто з Таврії на Кадет. Це седан, а потім почав вибирати об'єм серця. Отей запропонував, якщо брати, то брати або 1,8 л, або 2,0 л. Знайшов 2,0 л, поїхали подивилися, насилу завели, так як вона стояла вже пів року, але поїхали додому.
Трохи покатався, постало питання про дрібний ремонт. Переглянули ходовку, поміняли пильовики кульові, і тут у мене почалися проблеми. Після ремонту виїжджаю з гаража і рву гранату. Заїхав, поміняли, виїхав на тому самому місці — рву знову. Я в шоці. Заїжджаю, міняємо ще одну, і знову те саме. Почали розбиратися, в чому ж справа. Перемили гранати, і виявилося, що їх не розірвало, а просто роздяглася. Зібрали все на місце, почали дивитися, смикати, міряти важелі, палиці і т.д. Знайшли причину. Під ірженою виглянули сліди зварювання в районі лівого важеля, придивилися і побачили, що якісь криві руки переварювали кріплення важеля, і трошки, зовсім чуть на 3-4 см, змістили важіль. Внаслідок чого палиця в гранаті працювала на краю, і на купинах і поворотах просто випадала чи розривала гранату. Це зробили.
Проїздив 2 роки, міняв тільки розхідники і все. Далі почалися якісь проблеми з паливом — підвищений розхід (52 л бензину/100 км) — я шокований. Виявився повітророзходомір, доріжки протерлися — поміняв, і все ок. Коли лазив до бензобака, шукав, де і що відбувається з моїм бінзином, побачив тріщину по кузову, і тут все почалося. Будеш їздити? Ну я ж такий, за ніч розбираю її і шокую. Машина суцільна дірка. Шкода, що фоток тоді не зробив. Зайнялися зварювальними 2 тижні, перетравлювали дно, варили оцинковкою (ригали багато). І тут у папика з'являється інше замовлення. Ну я, якби, розумію, що всі хочуть їсти, а своєю машинкою я забираю у нього його хліб — я кажу, що почекаю, мені типу не поспіхом. Цей потяг затягнувся на 2 роки. Після чого я психанув, забрав машину, знайшов нормального майстра, і ремонт рушив.














