Навіть ті, хто не любить автомобілі марки Opel (а таких автолюбителів у всьому світі чимало), визнають, що ця компанія випускала кілька дуже пристойних моделей. Одна з них - купе Calibra, що безперечно виділяється серед всіх інших Opel кінця минулого століття. І справді, автомобіль має чимало плюсів, хоча й не позбавлений недоліків. Відомої моделі Vectra першого покоління, що випускалася з кінця 80-х рр. Однак якщо Opel Vectra дуже часто піддається всілякій критиці, то негативних слів по відношенню до Calibra висловлюється набагато менше.
Дизайн Calibra цілком привабливий, навіть за нинішніми мірками, так що на купе від «Opel» не соромно їздити «крутим» хлопцям, яким поки бракує грошей на серйозний Mercedes або BMW. Але ця обставина має і зворотний бік — розсудливі люди Calibra купували рідко. І в результаті в продажу часто зустрічаються "мертві" машини, заїжджені до краю. Варто бути готовим до того, що на пошук автомобіля в хорошому стані може піти багато часу.
Велика перевага Opel Calibra - її схожість із конструкцією стандартної Vectra, що обумовлює невисоку вартість запчастин. Однак це не стосується кузовних елементів, які у разі ДТП доведеться замовляти новими у магазинах. Звичайно, є шанс зустріти бампери або крила на "розбірках", але туди Calibra потрапляють нечасто. На жаль, крім переваг, пов'язаних із доступністю запасних частин, дводверний Opel перейняв від Vectra і ряд недоліків. Зокрема, не найкращу корозійну стійкість кузова. Особливо від цього страждають машини перших років випуску. У Calibra, що продаються зараз, часто можна побачити проржавілі арки коліс (зазвичай задніх), пороги, опорні чашки задніх амортизаторів та ін. Так що перевірці стану кузова треба приділити найпильнішу увагу, а від придбання іржавих автомобілів краще відмовлятися.
Усередині Opel Calibra практично повністю копіює Vectra. І це вже є мінус. Якщо для скромної Vectra подібний салон цілком підходить, то в поєднанні з претензією на спортивність хотілося б чогось оригінальнішого. Єдине, що подобається багатьом власникам Calibra, це передні крісла. Вони наділені дуже гарною бічною підтримкою, і сидіти в них дуже комфортно. Правда, зараз деякі крісла бувають зламаними, тому при покупці варто подивитися, чи нормально вони регулюються. На диво, на задньому дивані Calibra теж можна влаштуватися із достатньою часткою комфорту. За потреби тут навіть усядуться троє людей.
Якість збірки салону в принципі така сама, як і на Vectra A. Тобто все зроблено більш-менш добре, проте всілякі скрипи тут цілком нормальне явище. Періодично щось може зламатися — частіше власникам Calibra доводиться шукати задню пластикову полицю. Нова коштує чимало, але можна знайти уживану за $30.
Під капот Opel Calibra ставили п'ять різних бензинових двигунів. У переважній більшості випадків Calibra, що продаються на вторинному ринку, оснащені найпростішим 8-клапанним 2-літровим мотором потужністю 115 к.с. Є і 16-клапанний двигун об'ємом 2,0 л потужністю вже 150 л. А з 1994 року Calibra обзавелася новим силовим агрегатом об'ємом 2,0 л із серії Ecotec, який видавав 136 л.с. "Opel" встановлював на своє купе і двигун V6 об'ємом 2,5 л (170 л.с.). Але не він був найпотужнішим, адже в гамі Calibra є 2-літровий турбований мотор потужністю 204 к.с. Час розгону 0-100 км/год займає всього 6,8 с. Однак, перш ніж шукати таку машину, треба міцно подумати: а чи потрібна вона взагалі? По-перше, у цих моторів зазвичай через 150-180 тис. км пробігу виходить з ладу турбіна (це щонайменше $400 на ремонт). Але справа навіть не в ній, а в тому, що зараз 204-сильні двигуни часто знаходяться в дуже зношеному стані (а багато хто вже встиг пройти через капітальний ремонт). Проте за високу потужність при невеликому обсязі двигуна доводиться розплачуватися нижчим ресурсом силового агрегату. Крім того, підвіска, гальма та ін. тут теж вимагають ремонту частіше, ніж звичайно.
Що стосується 2,5-літрової «шістки», то вона набагато надійніша, ніж 2-літровий мотор з турбонаддувом. Її потужності із запасом вистачає для впевненої їзди. Однак при необхідності серйозного ремонту власник двигуна V6 витрачатиме більші суми, ніж власник скромного 4-циліндрового агрегату. Так запчастини та робота обходяться помітно дорожче. До того ж V6 важить більше, ніж решта всіх агрегатів, і відповідно передня підвіска під час їзди зазнає підвищеного навантаження.
Щодо вартості Calibra V6, то, звичайно, спочатку вона була чималою, адже такі машини мали максимальну комплектацію. Однак зараз різниця в ціні між машинами з 4- і 6-циліндровими двигунами незначна. Зараз багато в чому вартість автомобіля залежить не від року випуску або двигуна, а від його технічного стану. Що стосується 2-літрових моторів без турбонаддуву, то тут теж є свої особливості. Так, найкращим вважається найскромніший двигун з 8 клапанами (115 к.с.). У нього, щоправда, є одна вада — потужність. Що б там не говорили власники подібних автомобілів, а 115 «коней» обмаль для купе. Особливо якщо є пасажири та включений кондиціонер. Але зате 8-клапанний двигун простіше і дешевше ремонтувати! Наприклад, у його конструкції використовується та сама система упорскування, що й у наших «десяток». Важливо й те, що у разі обриву ременя ГРМ клапана на цьому моторі не гнуться (на інших, на жаль, не уникнути дорогого ремонту).
Для двигунів Opel це дуже велика перевага, оскільки система приводу газорозподільного механізму тут не надійна. Ремінь ГРМ разом із роликом необхідно міняти суворо через кожні 60 тис. км, а найкраще й раніше, тому що вже на 70 тис. км ремінь може порватися! Разом з ременем та роликами майстри радять поставити відразу ж і помпу. Досвід показує, що її ресурс рідко перевищує 70—80 тис. км. У результаті загальна вартість робіт і запчастин становить близько $180—250 (власники машин з V6 викладають понад $300). Іноді всі мотори вимагають заміни прокладки клапанної кришки. Нічого страшного в цьому немає — витрати становитимуть лише $15. Раз на два-чотири роки виходить з ладу верхня опора двигуна ($40 разом із роботою). Природно, заміни можуть вимагати й інші деталі типу термостата або регулятора холостого ходу. Але їхня ціна, на щастя, теж невисока, адже всі вони підходять від моделі Vectra.
Переважна більшість випущених Opel Calibra — передньопривідні автомобілі. Однак німці оснащували своє купе і повнопривідною трансмісією, що частіше зустрічається на машинах з потужними моторами (Calibra з 204-сильним агрегатом обладнуються нею в обов'язковому порядку). Без сумніву, автомобіль з приводом на всі колеса стійкіший на дорозі і дозволяє проходити повороти на високій швидкості. Але все ж таки купувати такі Opel Calibra не рекомендується. Справа в тому, що система повного приводу тут не найнадійніша і після 100 тис. км. часто вимагає ремонту. А він, звичайно, недешевий.
Крім того, є одна особливість — повнопривідна трансмісія Calibra дуже не любить їзду з різними покришками. Причому вона болісно ставиться навіть до тих ситуацій, коли, скажімо, передні колеса зносилися трохи більше задні! Зазвичай першою з ладу виходить віскомуфта, яку доводиться міняти разом із «роздаванням». А її заміна вимагатиме близько $500. Начебто не так багато для повного приводу, але для значної частини власників Opel Calibra ця сума дуже істотна. Саме тому іноді власники воліють не ремонтувати систему повного приводу, а видаляють її! В результаті машина стає звичайною передньопривідною.
Крім повного приводу Opel Calibra з 204-сильним двигуном часто оснащувалися ще й 6-ступінчастою механічною коробкою передач (вона зношується швидше за інших). «Прості» автомобілі комплектуються 5-ступінчастою «ручною» КП. Вона досить надійна та здатна працювати довгий час. Згодом, щоправда, може схуднути сальник куліси або розбитися її втулка. Але заміна цих деталей коштує не дорожче заїзду на заправку — $20 у першому випадку та $10 у другому. В інструкції з експлуатації сказано, що олія в механічній трансмісії залита на весь термін служби автомобіля. Проте власники Opel 80—90-х знають, що його краще міняти кожні 100 тис. км. Ресурс зчеплення залежить від потужності мотора і стилю керування автомобілем. Але зазвичай 70—100 тис. км. воно має відходити. І якщо зчеплення «при смерті», то це не привід відмовлятися від придбання автомобіля, адже новий комплект коштує недорого — $100—160. Щоправда, робота щодо його заміни дуже трудомістка. Тому майстри радять відразу поставити і задній сальник колінчастого валу.
Автоматична трансмісія японського виробництва на Opel Calibra не менш надійна, ніж механічна (щоправда, масло в ній потрібно міняти кожні 40—60 тис. км). Причому АКП помітно довше служить на машинах з меншими за об'ємом моторами. У Opel Calibra повністю незалежна підвіска не тільки спереду, але і ззаду (така схема використовується на найпотужніших версіях Vectra A). Ходова у купе налаштована жорсткіше, ніж у седана, проте дубової її назвати не можна. Надійність підвіски Opel Calibra досить висока, але головне, ціна запчастин - одна з найнижчих серед іномарок.
Найчастіше заміни вимагають стійки стабілізатора (встановлені спереду та ззаду). За активної їзди цю операцію доводиться проводити кожні 40—50 тис. км ($35 разом із роботою за кожну стійку). Амортизатори та кульові опори витримують до 70-90 тис. км. Перші коштують від $30 до $100 залежно від виробника, а за хорошу опору просять $7—10. У задній підвісці періодично треба перевіряти стан сайлент-блоків (6 штук), тому що на наших дорогах вони можуть зноситися вже за 40—50 тис. км. Їхня заміна коштуватиме $160—200. Загалом, підвіска Opel Calibra не вимагає великих вкладень, і зазвичай упорядкування навіть серйозно «укатаних» автомобілів коштує не більше $500.
Значна частина Opel Calibra, які сьогодні продаються на вторинному ринку, мають проблеми з кермовим управлінням. Часто машини вимагають заміни кермових тяг, які можуть зноситися через 25-30 тис. км. Комплект із двох тяг коштує $70, а робота щодо їх заміни ще $40—70. Не дуже тішить і той факт, що при пробігу понад 120 тис. км. починає люфтити рульова рейка. Хто хоче мати автомобіль в ідеальному технічному стані, той купує нову рейку за $250 (підтягування не завжди допомагає), але досить великий відсоток водіїв їздять, нічого не роблячи, за кілька років. Може відмовити насос гідропідсилювача. В даному випадку набувати нового немає жодного сенсу, оскільки його можна обміняти з доплатою на відновлений ($80-100). Так що навіть таке слабке місце, як кермо Opel Calibra, не вимагає серйозних витрат.
Не повинні, за ідеєю, доставляти особливих турбот і гальма (на всіх колесах стоять диски, і є система АБС). Комплект колодок продається за $20—35, а дисків — за $30—70.
Представлений на фотографіях Opel Calibra з 16-клапанним 2-літровим двигуном був випущений у 1992 році. На даний момент пробіг автомобіля становить понад 200 тис. км, проте перевірка на СТО показала, що з машиною все гаразд. І нічого дивного в цьому немає, тому що нинішній власник дуже ретельно стежить за своєю красунею.
Так, зовсім недавно була проведена повна ревізія ходової частини (встановлені нові стійки стабілізатора, передні амортизатори, кермові наконечники, сайлент-блоки та кульові опори). Причому поставлені спортивні амортизатори Bilstein разом із пружинами Irmcher. Також під заміну пішло і зчеплення. Варто відзначити, що кузов червоної Calibra не має навіть натяків на іржу. Крім того, 2-літровий двигун свого часу пройшов чіп-тюнінг, а глушник замінили на прямоточний вихлоп Supersprint. Все це зробило машину помітно швидше своїх аналогів.
Не можна пройти і повз той факт, що салон перешитий у червоно-чорних тонах, включаючи стелю, двері та боковини, а музична система включає магнітолу JVC, здатну «читати» MP-3, підсилювач PowerAcoustic, сабвуфер MTX та шість колонок. Зовні дана Calibra відрізняється від стандартних автомобілів встановленим нещодавно ксеноновим світлом, а також шильдиками та емблемами "Vauxhall", що замінили написи "Opel". Зараз Opel Calibra продається за $7000.
ЕКСКУРС
Попередник Opel Calibra - модель на ім'я Manta, вперше представлена публіці в 1970 році. В основі цього купе лежала платформа від моделі Ascona, проте кузов у машини був оригінальним. Гамма двигунів Opel Manta спочатку складалася з двох карбюраторних силових агрегатів об'ємом 1,6 і 1,9 л (68 л.с. і 105 л.с. відповідно), але в 1974 з'явилися мотори з системою упорскування. А в період з 1972 по 1975 рік робили найскромнішу модифікацію Manta з 1,2-літровим карбюраторним моторчиком (60 к.с.). У 1975 році Opel Manta модернізували (такі автомобілі часто називають Manta B). Зміни торкнулися не лише зовнішності, а й технічної «начинки». Зокрема, розширився перелік двигунів. Наприклад, з'явився 2-літровий двигун потужністю 110 к.с. До речі, у період з 1978 по 1988 рік Opel Manta випускали не тільки в кузові купе, а й як хетчбек — такі машини називалися Manta B Coupe CC (останні дві літери розшифровуються як Combi-Coupe).
У березні 1990 року було представлено нове дводверне купе, в основі якого лежала платформа від моделі Vectra A. Перші кілька місяців машину оснащували лише одним 2-літровим мотором потужністю 115 к.с. Однак потім з'явився 16-клапанний двигун об'ємом 2,0 л (150 к.с.), а в 1992 році і його турбована версія (204 к.с.).
У 1994 році Calibra зазнала модернізації. "Opel" розширив список базового обладнання (у стандарті з'явилися дві подушки безпеки) і почав установку нового 2-літрового двигуна із серії Ecotec (136 к.с.), а також 2,5-літрового V6 (170 к.с.).
У 1997 році випуск Calibra припинили. Після цього у модельній гамі «Opel» якийсь час не було середньорозмірного купе (у період 1994—2000 років німці робили лише маленьку Tigra). Але вже 1999 року було показано нове купе. На цей раз його зробили на базі Astra. Виробництво Opel Astra Coupe освоєно в 2000 році на заводі Bertone в Італії (це ж ательє займалося і розробкою дизайну). А в 2001 році компанію купе склав і кабріолет. Opel Astra Coupe/Cabriolet оснащується кількома силовими агрегатами: 1,6 л (101 л.с.), 1,8 л (125 л.с.), 2,2 л (147 л.с.), 2,0 л з турбонаддувом (192 або 200 л.с.) та 2,2-літровим дизелем з турбонаддувом (125 л.с.).




