До цього їздив на Кадіку, відматав за 3 роки 300 тис. Все це нічого, якби щороку не варив аланжерони спереду біля важелів. Після останнього кухаря розвалшик сказав: "Продавай терміново".
Все-таки автомобіль легше продати, ніж купити. Зі своїм бюджетом шукав якусь недорогу іномарку і недорогу в обслуговуванні. Так як на Вектру не вистачало, Кадет набрид, вирішив взяти "мамку Вектри" - Опель Аскона. Автомобіль приємно здивував: набагато керованіший, менше шуму, стійкіший і трохи важчий, що дається взнаки при зимовій їзді з ручником.
Звичайно ж, від минулого господаря залишилися неприємні переробки: коштує жигулівський карб, в майбутньому, якщо не продам, поставлю рідний. Вісімкове запалювання (поки не турбує), незрозуміло, чому відсутній паливний бак. В обшій роботи вистачає, будемо лагодити.










