На момент придбання, майже ні чого не знав про цю машину. Тількитрохи того, що було в інеті. І те, що побудована вона на базі свогопопередника першого покоління. У наших краях їх було, скажімо такзовсім небагато і знайти когось, хто міг би більше розповісти, атим більше показати, можливості не було зовсім… Набагато більше, натой час було Opel Frontera… На що я власне й дивився… Але побачившина майданчику мого майбутнього красеня, відразу зрозумів, що цевін! :)
Правда, тут же з'ясувалося, що він на "лисих" і кривих колесах.Відступивши трохи набік скажу, що для мене зовсім не нове, купуватимашину на лисих і кривих колесах. Видно доля така)))
Так ось. Дивлюся я на нього, а внутрішній голос у моїй голові, вжене просто там, що те підказує, а схоже витягнув з комірки стару"Іоніку" (це такий синтезатор) і вже починає витягувати з неїскрипучі та тривожні звуки! Загалом… Прийнято вольове рішення і миїдемо переоформлювати автомобіль! Хитрий продавець посадив мене закермо, мабуть для того щоб я ще більше, злився з машиною. За що яйому дуже вдячний. Дорогою я остаточно переконався, що це "мійрозмірник" і що вже маю достатній досвід, щоб пересісти напозашляховик. Ще годинка-друга всякої метушні і ось ми вдома! Радість ще не настала, але відчуття, що відбулося щось значуще вмоєму житті, вже настало. І я не помилився!
Уже стільки років минуло, а я жодного разу не пошкодував, що купивмого Терранчика. Вірою і правдою служить він мені і в спеку, і вмороз. На асфальті та путівці, Де дорога ще є і де потрібно вже "включати міст". Він подарував мені зовсім нові відчуття відкерування автомобілем. І я вже не розумію, як я раніше міг спокійнодивитися на повний привід? Напевно це так приходить зрілість водія? Коли їзда стає розважливо-неквапливою, а досвід підказує дедалічастіше...