Продав дев'ятину і вирішив купив шурика наприкінці минулого(2012) року, на половину в розібраному стані, це був жах, фото нажаль немає та й вас тут таким не здивувати, салон — собача будка, всалоні як у сараї, в сараї брудно, запорошено і ніфіга не видно, дивишся через лобове і потрапляєш у фільм жахів, три дверізачиняються з 54-го разу а задня ліва не відкривається взагалі, тащо тут говорити шурик лежав на цегли чотири роки просто неба впередмісті, випадково побачили, знайшли господиню, домовилися і осьми тягнемося додому, при більш детальному обстеженні шурика бувпоставлений діагноз-на утилізацію, але новий господар гуманістпостановив-в реанімацію до дядька колі, і пішла спека -Днище, пороги, арки, одні нові двері "нова" знайшлася, не так дорого, ну іпочався стандартний курс реабелітації-шпаклівка грунт і так далі щетрохи і можна ставити на продаж а потім подумав що я не для кого-то вкладав стільки сил нервів і праці, не кажучи про фінанси, маючи сім'ю з дворічною дочкою, шурик виявився ще одним ротом, івирішив його залишити і зробити з нього нехай не македонського, алегідного Олександра, далі-більше ...



