Під красивою назвою Bluebird (синій птах) ось уже чотиридесятиліття ховається одна з найпопулярніших середньорозмірнихлегкових моделей Nissan. До 1983 року ці чотиридверні седани іп'ятидверні універсали мали класичне компонування, тобто поздовжнійдвигун спереду і привід на задні колеса У нас в країні з моделейNissan Bluebird (нісан Блюберд) цього типу найбільшого поширеннянабула остання серія 910 з характерним прямокутним дизайном кузова, яку виробляли з 1979 по 1983. Крім згаданих типів кузовів. Ще булодводверне купе.Двигуни встановлювали переважно карбюраторні робочимоб'ємом 1, 6-2, 0 л. В даху і т.Д.) Трансмісія, за винятком "автомата", не складна і жодних несподіванок при експлуатації, якправило, не підносить. Корозійна стійкість моделей із Європи (безкондиціонера) досі висока. Однак підвіска для наших доріг дуже "жорстка" і кліренс в 130 мм замалий. Проте багато хто в провінціїдосі віддає перевагу саме "класиці" через її ремонтопридатність, хоча зі старими моделями бувають проблеми саме через припиненнявиробництва деяких деталей.
Наприкінці 1983 року дебютував передньопривідний Bluebird серіїU11. Кузови типів седан та універсал були збережені. З'явився такожседан-хардтоп без середньої стійки та дверей, його відрізняв ібільший нахил заднього скла. Роком пізніше дебютував BluebirdMaxima з покращеною комплектацією салону та поперечно розташованим2, 0-літровим 170-сильним двигуном V6. "рядові" Bluebird оснащувалитільки рядними "четвірками" робочим об'ємом 1, 6; 1, 8 і 2, 0 лкарбюраторними, інжекторними та турбонаддувними 16-клапанними (з1985-го) потужністю від 90 до 145 к.С., а також 2, 0-літровим67-сильним дизелем. Коробки передач використовували механічні 4- і5-ступінчасті та автоматичні 3-діапазонні трансмісії (в основномуна моделях для Японії та США). Слизькій дорозі, звичайно, покращилася) і, на жаль, його сумний дизайн, тому ще через рікдебютувала дещо відмінна за дизайном модель Auster (назва дляяпонського ринку), яка стала і основною експортною версією NissanBluebird для Європи. Крім кузова седан, на її базі існувала версіяз п'ятидверним кузовом хетчбек. Зовні цей Bluebird можна відрізнитипо невеликій решітці вентиляції на задньому крилі. Інтер'єр зпрямими панелями був витриманий на кшталт японської поміркованостіта акуратності. У 1987 році його виробництво перенесли до Англії, ав Японії дебютувало нове покоління седанів Bluebird (U12) іззгладженим дизайном кузова. Повнопривідна версія здобула тампопулярність під ім'ям Bluebird SSS Attesa. Рядні двигунизалишилися незмінними, і лише у 1, 8-літрового турбонаддувногопотужність підвищили до 175 к.С. (з 1989 року його 16-клапаннумодифікацію почали встановлювати і на "англійську" NissanBluebird).