Живе в Києві дуже цікава людина з країни східного сонця, яка нузовсім нерівно дихає до радянської класики.
Красоту цю взяли для настрою. Як можна не купити москвич 59-го рокуна якому все ще рідна фарба, нехай і зовсім втратила свій первіснийвигляд, у якого обшивка задніх дверей все ще в плівці, у якого всядрібниця на місці, робочий смішний клаксон, всього одна дірка впорозі, та за такі гроші …
У не найкращу погоду доїхали до славетного (похмурого) містечкаРомни, що на Сумщині, кілька годин витратили на перевірку нормерівз експертами, оформлення, тощо… і того ж дня повернулися, надвечіротримавши доставку евакуатором, який обійшовся в 1/4 вартостісамого Москвича)
Так, що дивно… як довго стояв він напевно знати не можемо, алепісля відтавання в гаражі, затоки тосолу, легкої, чистки свічок ізатикання двох не заткнутих отворів для зливу того ж, іпрокачування, з півоберта (хвилин 20 ці півоберта крутили) завівсядорогий самохід. Надимів, канеш, але свою місію на той деньвиконав, прокотивши з либою до вух туди назад по містечку. Ну, загалом, розтин покаже… Якщо ближче до проекту, а це має бути самепроект, то взагалі завдань дуже багато. Швидше за все, данийекземпляр максимально довгий час перебуватиме в тому стані, в якомувін зараз є (зовні), оскільки сивина, яка сидить у кожній подібніймашині, часом коштує набагато дорожче, ніж силікон і блиск відп'ят. Найближчим часом перетрусимо рушій, хоч і буде свап, тому щозараз в рух дідка наводить «молодий» (родом з 70-х на кшталт) 408-йагрегат. Не комільфо загалом.
Напевно, ставитиму багато запитань і часто проситиму поради.Дякуємо всім заздалегідь.
