Мав два Москвичі і не знав, з якого проекту почати. Урезультаті почав з третього ))) Москвич підвернувся випадково, просили за нього багато. Зрештою, у процесі переговорів з жителямисела зійшлися на бартерній угоді - я їм Таврію, вони мені -Москвич))) Була знайдена Таврія, яка своїм ходом доїхала 80 км домісця проживання Москвича, при цьому масла зжерла більше, ніжбензину.Москвич зачепили на буксир і потягли додому короткоюдорогою — вийшло 120 км ))) Передачі не натикалися, гальм немає, ручник від трактора, затягнути — не вистачало сил. Стуків немає.Посалону і ходовий - нічого не скрипить, не стукає.Коли почаврозбирати машину - був приємно здивований.Машина вся обробленакорабельним суриком, а по ньому смолою.Іржі та гнилі - помінімуму.У планах - максимально зберегти зовнішній вигляд, красивопофарбувати, встановити сучасну ходову, спритний і ненажерливийдвигун. Салон спробую зберегти стиль тих років, але не оригінал.Машинка робиться для душі і щодня
