Під час і після Другої світової війни в СРСР у масовихкількостях (близько 50 тисяч штук) потрапили трофейні легковіавтомобілі, переважно німецького виробництва. Багато хто з них такчи інакше опинився в руках індивідуальних власників. І репараційніпоставки нових автомобілів, зібраних у радянській зоні окупації —насамперед моделей BMW 321 і BMW 340, що збиралися на підприємстві«Автовело» (колишній завод BMW) в Айзенаху (згодом вони булиперейменовані в EMW, щоб уникнути конфліктів з фірмою BMW).
Таким чином, поява масових кількостей автомобілів особистогокористування стала в післявоєнні роки стихійно доконанимфактом.
Тим не менш, трофейний автопарк в умовах поганих доріг, відсутностізапчастин і кваліфікованого ремонту швидко зношувався. Цілкомлогічно, що прототип було вирішено шукати серед німецьких моделей —крім традиційно високого технічного рівня німецьких машин, далосявзнаки і те, що вони були в ті роки дуже поширені в СРСР, і багатоїхніх моделей були добре знайомі водіям і механікам, а на деякімоделі, що виготовлялися на сході Німеччини, були виробничадокументація і навіть оснащення для виробництва.
Було розглянуто кілька варіантів. Наприклад, пропонувалася широкопоширена в довоєнній Німеччині та післявоєнному СРСР модель DKW F8, проста за конструкцією, недорога у виробництві та дужеремонтопридатна, з переважно дерев'яно-фанерним кузовом (у СРСРабревіатуру ДКВ жартівливо розшифровували як «дерево-клей-вода»)несе рамі і з двотактним мотором. Однак виникли побоювання зприводу низької довговічності дерев'яного кузова в умовах кліматубільшої частини території СРСР, а крім того — ДКВ мали переднійпривід, який був оцінений дуже негативно з точки зору прохідності, тільки дводверні кузови і технічно недосконалий, порівнянонеекономічний двотактний двигун недостатньої потужності. Згодомвиробництво DKW F8 та модернізованої моделі F9 було розпочато уСхідної Німеччини, а пізніше модернізація цієї лінії автомобілівпризвела до появи на світ знаменитого «Трабанта» і дещо меншвідомого «Вартбурга». Kadett K38 - порівняно свіжу, що знаходиласяу виробництві з 1937 року, добре відпрацьовану для масовоговеликосерійного випуску, що непогано показала себе в радянськихдорожніх умовах, мала досить міцний суцільнометалевий кузов іпорівняно потужний (1074 см³, 23 к.С.) чотиритактний двигун.
Як модель «Кадетт» випускався з листопада 1936 року (заводськепозначення моделі - 11234). Наприкінці 1937 року його модернізували— зовні це виявилося у появі нової напівкруглої маски радіаторазамість більш ранньої плоскої та інших дрібних відмінностях, післячого став позначатися «К38». Для тих років це була досить досконалатехнічно, довговічна та комфортабельна машина. Існували варіанти зрізними типами кузова:— дво- і чотиридверні седани (за оригінальноютермінологією лімузини), дводверний кабріолімузин. Одночасно збазовим К38 випускалися також його більш дешевий, спрощений варіант- KJ38 (J - "Junior"), що відрізнялася головним чином залежноюпередньою підвіскою, окремою від кузова рамою, відсутністю задньогобампера і спрощеною обробкою, і Opel Olympia - більш досконаламодель, з тим же кузовом (за винятком капота, який бувалігаторного) типу, що відкривається вперед — замість набок, щовідкривався у «Кадетта»), але оснащена більш сучаснимверхньоклапанним (OHV) мотором робочим об'ємом 1488 см³ іпотужністю 37 к.С.
Для випуску в СРСР був обраний Opel Kadett K38, причому в одному знайдорожчих і тому досить рідкісному варіанті виконання –чотиридверний і з незалежною передньою підвіскою; у ряді джерелзазначається з посиланням на Постанову ДКО № 9905 від 26 серпня1945 року «Про постановку на виробництво на МЗМА автомобіляОпель-Кадет К-38 у його існуючому вигляді», що вибір цієїмодифікації було здійснено особисто Йосипом Сталіним, ним же буловнесено заборона на внесення будь-яких змін до конструкції.
Є два автомобілі.
" що відрізнялася головним чином залежною передньою підвіскою, окремою від кузова рамою, відсутністю заднього бампера і спрощеноюобробкою, і Opel Olympia - більш досконала модель, з тим же кузовом (за винятком капота, який був алігаторного типу, що відкриваєтьсявперед - замість відкривається набік у »), але оснащена більшсучасним верхньоклапанним (OHV) мотором робочим об'ємом 1488 см³ іпотужністю 37 к.С. Для випуску в СРСР був обраний Opel Kadett K38, причому в одному з найдорожчих і тому досить рідкісному варіантівиконання – чотиридверному та з незалежною передньою підвіскою; уряді джерел зазначається з посиланням на Постанову ДКО № 9905 від26 серпня 1945 року «Про постановку на виробництво на МЗМАавтомобіля Опель-Кадет К-38 у його існуючому вигляді», що вибірцієї модифікації було здійснено особисто Йосипом Сталіним, ним жебуло внесено заборона на внесення будь-яких змін доконструкції.
Є два автомобілі.
" що відрізнялася головним чином залежною передньою підвіскою, окремою від кузова рамою, відсутністю заднього бампера і спрощеноюобробкою, і Opel Olympia - більш досконала модель, з тим же кузовом (за винятком капота, який був алігаторного типу, що відкриваєтьсявперед - замість відкривається набік у »), але оснащена більшсучасним верхньоклапанним (OHV) мотором робочим об'ємом 1488 см³ іпотужністю 37 к.С. Для випуску в СРСР був обраний Opel Kadett K38, причому в одному з найдорожчих і тому досить рідкісному варіантівиконання – чотиридверному та з незалежною передньою підвіскою; уряді джерел зазначається з посиланням на Постанову ДКО № 9905 від26 серпня 1945 року «Про постановку на виробництво на МЗМАавтомобіля Опель-Кадет К-38 у його існуючому вигляді», що вибірцієї модифікації було здійснено особисто Йосипом Сталіним, ним жебуло внесено заборона на внесення будь-яких змін доконструкції.
Є два автомобілі.