Мені 18 років.
У 90ті з грошима було ну дуже складно, як у багатьох, хто невписався в ринок і не брали участь у первинному і, як виявилося, остаточному накопиченні капіталу, тим не менш, на сімейній радібуло вирішено, раз дід хотів щоб онук їздив на машині, значить тактому і бути.
Отримав я від діда Москвич з пробігом 30тис км, зовнішній станблизький до ідеального. Згадую як отримував права, грошей на хабарне було і довелося в ДАІ їздити щодня протягом місяця, щоб уловитиодночасно майора і вільну машину для здачі практичної частини, взявізмором. Будучи студентом 3 курсу Політехнічного інституту, ставїздити на навчання на особистому транспорті, правда тільки в тідні, коли транспорт не стояв у ремонті, а ламався фіг зрозумійпостійно.Глох після прогріву на світлофорах холера.
Працюючи вранці 2-3 години на день грошей все ж таки вистачало набензин, ремонт, сигарети, пиво, чіпси. Було круто:)
Спасибі дід Гриша, здобутий досвід водіння, ремонту та головневолодіння транспортним засобом, дуже стали в нагоді в житті.