Ех…Завжди хотів собі москвича! Подобаються вони мені, можливо цепов'язано з тим, що першою машиною батька був саме москвич.
Історія цього сімейного автомобіля почалася в Далекому 82-му році, коли настала черга моєї прабабусі придбати довгоочікуванийавтомобіль.Незабаром, авто перейшло у володіння її дочки, а«няньчився» з нею її чоловік дядько Боря. Завдяки йому, вона все щедихає! Але на цьому історія не закінчилася… Купивши червону«троячку», дядько Боря віддав москвича своєму синові, використовував його як трудового конячка:возив будматеріали, профілю, вікна, інструменти та інше… Але незважаючи на все це, «Лотос» ще непогано. Зберігся.
Можливо, Віталік ще пару років катався б на ньому, але тут підріс яз невгамовним бажанням мати свій власний ретро-кар.І ось влітку2014 року я став «дачним» автовласником. Що мій перший автомобільстарший за першу машину мого батька, тому що в інститут батякатався на біленькому 41-му космічі…
За час експлуатації 40-го, ми з дідом багато чого в ньомупереробили, думаю, що зі часом доведемо москвича майже дозаводського стану, можливо я- не останній спадкоємець цієї машини...
PS :До речі, косміч не зовсім простий (21406), т.К. Відноситься дотак званої «сільської модифікації», яка радує посиленими ресорами, деформованим двигуном та іншими радянськими фішками, що відкриваютьусі незвідані дороги, яких так не любить і боїться весь сучаснийширпром.
Усім удачі на дорогах!
