Всім доброго часу дня і доби!
І знову я повернувся до легенди німецького автопрому, до кузова, що зачаровує — W124. Якщо чесно, то довго вів переговори з колишнім власником, два місяці довбав і діставав, але зрештою я вийшов переможцем. Це так, передісторія.
Цього разу вибір впав на дизель, це мій перший трактор. Не знаю чому, але раніше просто обходив стороною ці мотори. На даний момент володіння я приємно здивований витратою на цьому об'ємі — тягнеться вниз, дуже не звично.
Розповідати, що таке W124, можна вічно. Я по-справжньому люблю і ненавиджу його. Так, він старий, і час від часу підтягує твої заощадження, нерви і час. Так, всі близькі благали його не купувати, так, ти якоюсь частинкою свого мозку і сам це розумієш. Так, та й ще багато "так"! Але є ще і "але"! Замість цього ти переносишся на старий бабусин диван, який іноді скрипить і давно вимагає ремонту. Натомість ти отримуєш друга, ти отримуєш легенду, ти отримуєш переможця! Скільки себе усвідомлено пам'ятаю, стільки я про нього і мріяв.
Слідкуйте, буду радий новим знайомствам, критиці та підказкам.







