Любов до мерсів я відчуваю з раннього дитинства, тому що у моїхдядьків близнюків було два 123 мерси салатового і білого кольору.Але мені все ж таки більше подобався саме 190-й. Пам'ятаю як у могодруга батька був такий, бордового кольору, дизель. Мій другрозповідав що його батько його купив за купони і йому для цьогознадобилося два величезні пакети.) Він на ньому в таксі працював. ВІспанію, а потім і мій друг з матір'ю переїхали до нього жити.
Ось така невелика історія про невеликий автомобіль, який змінивжиття однієї родини.
І я впевнений що цей автомобіль змінить і моє життя на краще…
