Тут має бути соплива історія про те, як я про неї мріяв. Як не спав ночами, як розглядав її фотки на роботі, на побаченнях, на горщику. Як крав у батьків тачку по ночах і працював у Uber'ї, щоб накопичити на неї грошей... Але ні. Як і на більшу частину малолітків 2000-х, 2фаст2фуріоус справив на мене величезний ефект. Блондинчик явно дав зрозуміти - крутіше ЕВО немає нічого. І все. Всі університетські роки я лупцював себе в груди коліном з криками: "Тільки ево! Інших машин взагалі немає!" І все це відбувалося з абсолютно юнацькою наївністю: someday... someday I ll buy HER…
Взагалі я вкрай лінива людина. І витягти мене з моєї зони комфорту (ванна) здатні або жіноче перманентне скиглення, або якась движуха на Чайці (наш київський… кхм… «трек»). І ось, після чергової вилазки на #атакавчас, я помітив дещо цікаве: мужики на rwd тачках мали дуже кумедну ходу. Вони ходили так, ніби 3 доби добиралися сюди на коні. І тут мене осінило(!), що для керування задньопривідним авто яйця мають бути настільки здоровими, що їх власники просто не здатні пересуватися як решта населення. І я рішуче вирішив вступити до клубу.
Будучи жорстким японодрочерем, я глянув на пропозиції на арені правильних авто (90-ті рр.). Вибір був недовгим: ях7. Ох, ця мала гарна! Легкі лінії, низька посадка, правильні пропорції (фітнес-бікіністки, вільні!). Але де ми її купимо в Україні? Мабуть, діти: ніде, бь! Отже, йдемо наступним найпростішим шляхом (я лінивий, пам'ятаєте?): беремо ях8. Дивимося 2 відео і все! Ти спец у трикутниках! Так, застріл мотора. Так, щось там із витратою бензу, олії, якісь свічки, якісь хитавиці — насрати! А знаєте чому? Все через емоції. Все через тупувату посмішку, яка осяює вашу (у цей момент) не найрозумнішу фізіономію.
Хаммонд у Топ-Гірі сказав дуже правильну річ, навалюючи на якомусь жепе gti, і посміхаючись на весь рот: «U can't put a price on that!». І знаєте, що? Він правий! Вона ламається, вона смокче бабло, вона непрактична, вона робить тебе щасливим… А скільки коштує твоя посмішка?:)







