У далекому 2007 році я отримав права і мій батько вирішив купитимені цю мазду, як першу, навчальну машину, щоб не шкода було, якщозагроблю) купили за 1300 доларів у якогось продавця взуття) вінкупив собі новий сенс, а мені продав мазду, салон і багажник якоїбув завалений коробками з взуттям. На той момент зовні вона менедосить порадувала, приємні форми, не страшна але і не красуня, кузов був втомлений, без явних слідів корозії, але якщо подивитисяглибше ... Задні лонжерони, днище багажника були побиті корозією, не критично, але все ж таки, і пару не наскрізних дірок по днищу.Не було переднього бампера і бита задня ліва фара)
Двигун 2.0 з рідним карбюратором, дуже в'язкий, спритний двигун звдало підібраними передавальними числами, дозволяли на ній легкопотягатися при особливому бажанні з десятками, дверцятами, ланосамиі т.Д. Нових машин.Стояла газова установка 2-го покоління, але я їїпрактично не використовував, так як на газу вона ставала явнотупіша. При покупці, відразу змінив всі ремені, ролики, фільтра, таіншу дріб'язок, в інтернеті знайшов купив бампер на нісан прем'єраякогось там року, новий за 600 грн, причепив, щоб хоч більш-меншвиглядала) По салону машинка була на диво Акуратна, стеля, карти, сидічки, всі лампочки, вимикачі, вся-вся електрика працювала, недивлячись на її вік. Нею в Генічеськ, на арабатську стрілку, середня швидкість 140-150 км/год без жодних питань, максимумрозганяв до 180 з копійками, можливо могла б і більше, але яморально вже не міг) за три роки експлуатації я її повністюпереварив, перебрав всю підвіску, шкода не залишилося на комп'ютеріфоток, крім тих, що зробив у день її покупки(( не разу не підвела, ні в місті, ні на дальняк, не разу серйозно не стала без причини, тільки з моєї вини, недосвідченого водія, один раз перегрів десь за100 градусів ще й їхав так кілометрів 10, поспішав додому, на дивомашина це пережила, ніде нічого не повело і нічого нікуди не пішло.Продав, бо баран) їздив би собі на Мазді повним електропакетом, сигналізацією, малою витратою і повністю зробленою та обслуженоюходовою, але мені дуже хотілося чогось іншого, батько був проти, радив їздити на ній ще пару років, а потім купувати нову машину, але мене підмивало з дня на день і в результаті я її продавмолодому хлопцю з міста Києва) за 2000 доларів (те що вклав напереварку, ходову та інші частини не вклався) і вона поїхала, сумнозиркнувши на мене у відповідь, а я з 2500, 500 бачей своїх буловідкладено, у тиші від усіх родичів приступив до пошуку наступногокорча… =)