Взяв я свою маску в листопаді 2009 року в дуже плачевному стані, про що дізнався пізніше. Але ані краплі не шкодую про це, хоча були кілька разів думки продати її, тому що не вистачало сил її робити майже щотижня. Гараж я її повністю розібрав, поварив, оскільки живого місця на ній не було, перетягнув всю електрику, салон - коротше, літо вилетіло в трубу. Начебто все зробив, що хотів, зібравши її, я був дуже радий.
Їздив я на ній і горя не знав, доки моя душа не захотіла чогось більшого. Зовсім недавно зламалися електрика. І ось я зважився: пару місяців тому пригнав собі донора з Литви 1,8 GT, трохи затюнену. За словами власника, в ній близько 105 кВт, приблизно 145 л.с. З моїми 89 це досить велика різниця. І знову літо, і знову я знімаю гараж і розбираю свою маську. В даний момент машина на фарбуванні, приблизний термін закінчення малярських робіт - 25 серпня. Чекаю, не дочекаюся, коли вона воскресне.


































