Починалося все дуже прозаїчно. Настав момент, коли я дозрів длясвоєї першої машини. Яка вона повинна бути? Ось тут все плуталося ініяк не хотіло збиратися в ясну думку.
Періодично були спалахи-осяяння:щоб була спритна, але економічна, радувала погляд зовні і всередині, обов'язково седан.Булиметання:нова, але простіше, або б/в, але цікавіше.Таким чиномпройшло безліч безсонних ночей, сотні прочитаних оглядів істатей... І, нарешті, рішення було прийнято... І ось вона... Та, про яку раніше навіть не думав, але зараз уже не уявляєш себе безнеї.
І навіть, коли звикаєш до неї, підходиш і розумієш, що ця машинадля тебе особлива, і не тому, що перша, а тому, що разом з тобоюпереживає моменти радості та смутку, лихацтва і спокою. Непадаєш.
Усі подальші думки та красиві слова, які будуть написані про неї, поки ще витають у голові і не набули остаточної форми. Алеобов'язково приймуть та з'являться на тутешніх просторах.
