Після довгих роздумів зважився на нову машинку. Стара копійка їздила в цілому непогано, особливо після заміни половини двигуна, але дрібні поломки почали набридати. І ось у січні 2012 я почав пошуки. До цього я катався на іншій джильці СК, і вона справила враження на мене. У цьому ціновому діапазоні вона мені сподобалася набагато більше, ніж Ланос або десятка. Тому перше місце, куди я попрямував з дружиною, - це був салон АІС. Посидівши в СК-2, пішов подивитися на МК. Більш просторий салон відкинув плани на СК у минуле. Перерив форуми, відгуки і т. п., я за тиждень знав про неї стільки, ніби вже відкатався на ній півроку.
У лютому дружина поїхала погостювати до тещі, а я почав посилено працювати і накопичувати гроші на початковий внесок, і шукати клієнта для моєї копійки, і найголовніше - банк, бо за відсутністю фінансів машину доводилося брати в кредит. Якби не робота в різних містах, то, напевно, я б ще не розлучався з копійкою кілька років.
Поїхав до АІС. Перед цим ми зателефонували з дружиною і зробили спільний вибір - біла МК. В АІС запропонували або чекати, або чорну, або сріблясту. Я погодився на чорну, але дружина була проти. А тут у салоні стоїть біла СЛ. Посидів... Простору салону, більш солідний клас. Будь що буде! Проведемося! Не така вже й велика різниця в ціні порівняно з МК. Але починалося все із СК. І різниця між СЛ та СК вже була значною. Але я то був у салоні, і машина сяяла поряд. "Я її хочу" переважувало решту аргументів проти.
5 березня 2012 р.: За порадами, які вже взяли машини в кредит, вибрав банк. І тут на мене чекав сюрприз. У банку я світився червоним, як затятий неплатник кредитів. У результаті з'ясувалося, що Приватбанк мені виставив таку оцінку через те, що у мене була прострочка в 50 грн 7 років тому. Зателефонував до АІС, дівчинка-менеджер сказала, що розішле по всіх банках запит, і який банк дасть позитивну відповідь.
І тут мене відвідала думка. Перед новим роком я брав участь у приватівському аукціоні - хотів взяти БУ Рено Символ. Але добре, що я вчасно зупинився тоді. Так от, Приват тоді давав позитивний результат щодо моєї кредитної історії. І ось я вирішив поекспериментувати. Приїхав до них та зробив запит на кредитування нового авто. Вказав суму 80 тис. грн. Запит зробили близько 16:00, і о 17-й мені подзвонили і сказали, що всі ок - у мене хороша кредитна історія, і я можу взяти авто в кредит. Я був у... почуттях. Що робити далі? Зателефонував до банку, хтось дав відмову - менеджер мені сказав, що так роблять спеціально, щоб не брали кредити на стороні.
Відфільтрував ціни, і в очі мені кинувся Ліфан, ще й білий (тільки стоїть на їхньому майданчику в Сумах). Надіслав дружині фотку — їй сподобався. Швиденько перервав форуми - відгуки не гірше, ніж по джильках. ЗНОВУ ВИРІШЕНО! Дзвінок у Приват наприкінці робочого дня (хоча ви й такі, які не дали мені взяти МК, але машину хотілося більше) - менеджер каже - можемо оформити завтра. А я збирався їхати за дружиною 8 березня. Запитую - а я її 7 березня зможу забрати? Дівчина кудись подзвонила та кивнула. УРААА!
Хоч я вже їздив на десятці різних машин, на роботі накручував більше ніж по 10 тис. км за місяць, але почуття, як у хлопчика, якому вперше дали машину покататися.
6 березня 2012 р.: Вранці я був як багнет із необхідною сумою та пачкою документів. Хвилин 40 зайняло оформлення. Підписали акт прийому передачі. І все, тепер чекати добу, коли я її побачу вперше. Купив квиток на Суми, їду додому і думаю — якби мені сказали, що я погоджуся купити нову машину, в якій жодного разу не сидів, я посміхнувся б і не повірив. У вікно виглядав Ліфан, але як на зло жодного так і не побачив.
Будинки весь вечір пішов на читання відгуків та перегляд фоток. І тут вирішив подивитися акт прийому-передачі. Магнітоли немає, титанів немає і т. п. - комплектація база 2008 р. в. АААА! Почав дивитися фотки салону і т. д. Настрій веселий! Але на фотках Привату - там зовсім інша комплектація саме цієї машини, і фото інші.
7 березня 2012 р.: Їду в маршрутці на Суми. У відділенні Привату запитав - а фото на сайті її чи ні - відповіли - ні - там стандартне фото з іншого майданчика. Приїхали на майданчик - дивлюся на неї, і камінь падає з плечей! Так що за актом прийому передачі мені передали абсолютно іншу машину, але ж таким вином! І ось довгоочікувана поїздка додому до Полтави. Щастя межі немає! От так, вибираючи джильку, купив Lifan 520. Подарунок собі на 8 березня! А дружина, коли побачила, сказала - вона афігенна!























