Перша…
З чого все почалося? З покупки звичайно, а вірніше з першоїзустрічі.
Не можу сказати що довго вибирав машину - ні.Хоч, звичайно ж булимуки вибору, купа закладок у браузері з усіх сайтів продажу авто, набрид всім своїм знайомим з розпитуваннями, це все було, але недовго))
В один день друг згадав, Що у нього знайомий продає машину - "двінашку", до речі - ніколи десятки не подобалися через формукузова (багажника), тому я навіть не розглядав варіанти покупкидесятки. Інша справа - Хетчбек)) Дванадцята завжди подобаласяформою задка, ну якась вона ... Ширше чи здається? ))
Загалом вирішено було подивитися її (та й уже час була починативибирати машини візуально, а не на сайтах), поїхали ми в іншемісто, дивитися.
Відкривається гараж — стоїть (виявилося що коштує вже майже півроку у зв'язку з покупкою нового авто), вся запорошена така, одразуі колір не зрозумів який, на титанах і з дохлим акумом.
< Щось трапилося, як тільки сів за кермо ... Зрозумів що нехочеться мені ніякого ланоса, ні іномарки 90-х років, зрозумів щоце моє. Трохи не зійшлися в ціні, та й господар потім зізнавався, що все-таки не хоче він її продавати поки, шкода. />
Через місяць, а може вже й більше, зібрався їхати до Черкас (дивитись ще варіанти) і проїжджаючи через місто, де знаходилася12-та, подзвонили ще раз господареві, раптом передумає. Загаломзаїхали — поспілкувалися ще раз, і наступного дня поїхалиоформлятися, тут теж не обійшлося без пригод, але про це вже вбортовику розповім., одне слово - автоваз, що тут зробиш, але всеж таки особливо ніколи не підводила, завжди довозила без проблем.Без причіпок нікуди, так, злюся іноді, адже тільки ваз простостоячи в гаражі може зламатися))) Але і до цього звикнути можналегко, головне щоб грошей вистачало утримувати автоваз)))
Загалом як би там не було — приємних моментів, емоцій, спогадівнабагато більше, і почуття "єднання" так і не залишає…
Усім рівних доріг.