Перший автомобіль, пощастило з ним більше ніж з першоюдружиною.
Спочатку в планах було взяти "99-у модель, потім випадковопридивився до 10-ї. Приїхали, подивилися, наважилися взяти. Всесталося дуже швидко та з першого погляду. Машину взяв після "капіталки" буквально відразу, тому я ще мав задоволення її "обкатати" як слід. Робив все дуже дбайливо і з любов'ю (перша свояособиста машинка, незабутні відчуття на все життя).
Взяли її якраз під перший сніжок, була вона на літній гумі. Що цетаке, для недосвідченого водія, який вперше сів за своюдовгоочікувану машину, кататися снігом на літній гумі. І ось того жвечора довелося підніматися по крутуватому короткому підйому вгору.30 хвилин за кермом, а вона вже пішла мені на зустріч, там де пішкиважко вийти, вона мене (правда з другого разу) вивезла на верх. Іце при тому, що згодом я зрозумів, наскільки для водіїв узимку цебуває проблемною ділянкою. Ось так ми і покохали одне одного.
За 6 років ми з нею бачили багато чого. Для Лади (не люблю коли їхназивають жигулями) вона дуже витривала, міцна та надійна (наскільки це можливо, звичайно). Знає колись ламатися. Намагаєтьсятоді, коли є можливість зробити її. Дуже вдалий двигун, 1.616valve. Змінював все своїми руками, був скрізь, все бачив у ній.Знаю як закручено кожен болтик, тому і вважаю її надійною. Буваютьможливості, а іноді навіть думки, продати її і пересісти за щосьінше, але як тільки після 2-3 денної перерви сідаю в неї - всепроходить. Багато хто, звичайно, хвалять свої машини і цеправильно.
Але я скажу, скільки не сідав, скільки не катався на інших машинах10-го сімейства, така у мене вона одна. І навіть після того, якпроїдусь на крутій іномарці, повертаюся до своєї думки (ох заразбуде цей контраст). Але відразу все забувається. Я дуже задоволенийцією машиною і дуже люблю її.