отримую задоволення від свого САМАЛЕТА. Прийду в гараж, відчиню двері, ось колір сочі, хижий звір. Блищать боки, капот блищить, але серце під капотом спить.
От за кермом, ключ у замку, і солодкий сон на волосині. Засвітилися прилади на табло, навколо все ніби завмерло. Тільки праворуч тихий шурхіт є — бензонасос качає суміш. Повернуть ключ, включений стартер, прокинувся з радістю мотор, вурчить, ніби і не спав (інжектор точно справа знав).
Включаю першу, трохи газ, вже на вулиці мій ВАЗ. Поки прогріється мій звір, закрию гаража я двері. Погромніше музику включу, я їздити тихо не хочу. Ось термостатна стріла на дев'яносто завмерла, газ у підлогу натиснутий, покришок вереск.
Блиснув литий спортивний диск, і ВАЗ стрімкою стрілою (на третю перейшов з другий) летить Лозівським краєм. Минувши люки, сотні ям, вже на третій п'ять п'ятсот, за нею четверта, але ось, даїшній палиці підлий помах, нагадав мені про гальма.
І дядька в сірому піджачці бубніт про сорокет у гуртку, і пальцем тикає в радар (у них смердіти — природний дар?). Я кажу — не перевищував! Другий на допомогу підбіг, доводиться дістати полтос, щоб втерти даішний ніс.
Знову газ у підлогу, гаєць у пилу, і зникаю я вдалині. Входжу на сотні в поворот, ручник, замет, е@аний в рот! Ні, начебто беху не зачепив, зачепив би - тут би не сидів. Колеса Кама - вищий клас, у будь-яку далечінь доставлять нас.
От голосує за рогом, дівчисько в сукні блакитним. Зупинився, посадив, "Ти пристебнися" - попередив.























