Дісталася від батька у 2006 році, всім хораш була дев'яточка, реекспортна німкеня, класна, майже моноінжектор зробили зкарбюртора, але довелося спростити до звичайної підсосноїмашини:)
Коли ясел за кермо цієї машини, то поволі почалося поступоверозсипання автомобіля, він почав ламатися, я до цього був готовий іпочалася півторарічна співпраця з автомобілем, який раз на місяцьвпадав в істерику, мовляв не хочу їхати нікуди крім СТО, поломкитраплялися дуже несподівані і в дуже несподіваний час, від плановоїзміни амортизрів і капітального ремонту двигуна, до абсолютнонепередбачуваного виходу з ладу майже всього електрообладнанняавто, працювало й пересало:) взагалі зробив все для якісної іщільної їзди по місту та трасі були встановленіелектросклопідйомники всіх стекол, елктропідігрів сидінь і такафункція як відкриття багажника з брелока сигналізації (хто знає щотаке задні двері дев'ятки та її заок, той мін зрозуміє що це дужеголоволомна процедура)
максимальна швидкість до якої зміг розігнати автомобіль становила150 км/год, потім пише в непридатність півод спідометра, я їх запівтора року поміняв із десяток штук:)
після мене авомобіль має вже другого господаря