Моя улюблена вісімка) Ласкаво зветься то Чебурашкою, тоКоробчОнкою, бо тарахтит.
Іржава, гучна, харчується святим духом.
Відсутня переднє пасажирське сидіння, габаритки, ну і ще подрібницях)
Дірки в днищі, скло багажника щосили вистачає ущільнювачем занаскрізну іржу. Куплена моїм батьком року так у 97м, точно непам'ятаю.Раніше була цілком спритною і їздила не тільки містом, алей далі =) Нині стоїть на приколі - на метро тато на роботудістається швидше і зручніше, а мені поки що їздити на ній нехочеться .
Запідозрюю, що поведінка машини суперечить здоровому глузду тазаконам фізики, але довести не можу.
Знаю одне — Чебурашку не продам, на металобрухт не здам і підпаркан не викину, бо люблю :-Р
