Перепривідна схема давно залучала автомобільних конструкторів, але масовий перехід у світі на такі моделі почався лише в середині 1970-х років. При цьому навіть в умовах європейської дорожньої мережі їх поширення стримувалося недостатньою опрацьованістю конструкції і технології вузлів приводу коліс, рульового керування, підвіски силового агрегату.
Прототип передньопривідного автомобіля почав розроблятися Волзьким автозаводом в 1971 році. З 1971 по 1977 роки на заводі було спроектовано і побудовано кілька дослідних зразків передньопривідних машин. Проектування ВАЗ-2108 розпочато в травні 1977. 17 лютого 1978 Міністерство автомобільної промисловості СРСР затвердило технічне завдання ВАЗу на сімейство передньопривідних автомобілів. На момент заводу вже була цілком відпрацьована концепція майбутньої машини.
Перший зразок ВАЗ-2108 був готовий наприкінці 1978 року, а в лютому 1979-го почалися його лабораторні випробування. Деякі вузли та агрегати ВАЗ-2108 розроблялися спільно із західними компаніями Порше та UTS. 29 травня 1979 року вийшла постанова Ради міністрів СРСР № 470 «Про створення та освоєння на Волзькому автозаводі сімейства передньопривідних автомобілів». Офіційно про створення в Тольятті нової моделі легкового автомобіля оголосив міністр автомобільної промисловості В. Н. Поляков у своєму виступі на XXVI з'їзді КПРС у лютому 1981 року.
Він повідомив, що в одинадцятій п'ятирічці на ВАЗі буде створено машину з передніми провідними колесами, не пов'язану за конструкцією і технологією з класичним компонуванням, що випускається «Жигулями». Виробництво першої партії з 2000 товарних автомобілів розпочато 17 грудня 1984 року, а в першій половині 1985-го автомобілі стали надходити до магазинів за ціною 8345 рублів.













