Всім привіт! Мені 19 років, а цей автомобіль мого батька вже 23роки. Всі я думаю знають що автомобіль купити було важкою справою втой час. Тоді в черзі на Ваз 2107, але тут якраз з'явилися вісімки, і він її взяв... І коли він приїхав на ній додому все ахнули ... Невід краси а від потворності автомобільчика, вони вважалиЗапорожець, чи не еталоном автомобіля, адже він був майже у всіх (тоді в нас їх було два горбаті).Всі на ладу плювалися, всім вонане подобалася (на зовнішній вигляд). Але їздила вона чудово! М'якапідвіска, зручні сидіння, потужний мотор, хороша звукоізоляція (несмійтеся, на той час це було супер =) У той же час батько купивмагнітофон Sharp за 1000 рублів! Машинка звичайно багато пережила, побувала в 4 країнах, на ній же я почав вчитися їздити, десь у 10років сидів на татових колінах і повертав кермом, на педалі татосам натискав.Ну а в 12 років уже сам водив, стільки радості! :)
У 2001 зробили повний капітальний ремонт і пофарбували і вона зновузасяяла. Батько дуже береже машину, обережно їздить. Автомобілю 23роки і без корозії не обійшлося, і робимо ми їй ремонт кузова ідвигуна, поміняли пару агрегатів (останнє фото), а через тиждень миїї пофарбуємо. Машинка дуже хороша, але, швидше за все, доведетьсяїї скоро продавати. Шкода, але що поробиш…
Машинку оновили!
