Люблю свою ластівку! )) Вона для мене як жива істота)
ні коли мене не підводила. Та і я намагаюся дивлюся за нею, недопускаю до поломки .Навіть не знаю що робитиму без неї, колиприйде час розлучатися з нею ((
головне що б потрапила після мене в хороші руки. Коли мене немаєвдома, сумую за нею.
> Виявляється до того як ми її купили вона жила всього в 13 кмвід мого будинку ... Коли моя мама збиралася їхати на риноккупувати машину, ми з подругою були в гостях, у компанії бувхлопець який розповідав що завтра мовляв збирається їхати на ринокпродавати машину, я між іншим сказала що моя мама теж їде алекупувати машину, потім ми розговорилися що він продає шістку, і михотіли шістку. Що мама хотіла білого кольору машину а у нього буласиня, я думала що навіть якщо і побачать його машину на ринку нефакт, що візьму його. Але видно доля! у Кривому Розі, він ізапропонував подивитися на його машину, вийшло так що вони купилиїї, хоча вона не білого кольору.Було вже не важливо. Ну і уявившиті мої вираз обличчя коли вони всі разом підїхали до будинку, явийшла подивитися на машину ... І була в шоці! )) Переді мною стоялалюдина з яким я минулого вечора сміючись посперечалася. (нашухлядку) Ось так вона виявилася у мене! )))
