Усім доброго часу доби!
І так, покатавшись на Москвічі, я м'яко кажучи був не в захваті. Якось не особливо вразив своєю динамікою, та й різними його так званими "болячками". Найбільше з цих болячок мене виводило те, що після кожного дощу чи миття машини в салоні постійно було озеро води, яке доводилося вимочувати. Тільки качечок залишилося запустити для повного щастя. І через місяць після його покупки я вирішив його продати (проданий був наприкінці вересня 2014) і почати збирати гроші до весни 2015 року на покупку якогось ВАЗика.
Загалом перейдемо до фінальної частини оповідання. Сплю я якось рано вранці, і лунає телефонний дзвінок. Дивлюся, батько дзвонить, беру трубку і чую слова: "Спиш? Прокидайся, є варіант по машині, знайомий продає шістку, поїхали дивитися". Після цих слів мене через 5-7 хвилин вдома вже не було. Ось так і став я її новим власником 24.11.2014 року, хоча за ідеєю ще мав ходити пішки до весни.


















