Lada 2105 Lada 1500` 99

Здрастуйте, історія покупки автомобіля напевно як і у всіх. Усвої 18 років, я почав переглядати оголошення про продаж авто, вибір упав саме на жигулі, так як майже у всіх людей це першийавтомобіль у володінні, ну і надивившись красивих фотографій івідео, в яких були показані симпатичні машини моделі ВАЗ, менізахотілося теж купити собі звичайну не помітну машину і прикластидо неї руки, щоб вона була помітна в потоці. Я натрапив на продажкрасивої 2101 у нас у Дніпрі, вона була пофарбована, на ній стояли15 диски фірми Rial, фендера, avr спойлер і багато дрібницьсимпатичних на мій погляд.Я загорівся тим автомобілем і пішоврадитися про покупку з батьком. Батькові, він мені сказав, щомашину купувати мені ще рано і вона мені не потрібна, в мої 18. Язвичайно ж засмутився, але спокійно прийняв його слова, на цьомунаша розмова закінчилася і я пішов гуляти, щоб хоч якось прийняти іобміркувати його слова. Наступного дня тато пішов на роботу, япоїхав на навчання з думками про покупку саме тієї машини, і вчерговий раз оновлюючи оголошення про продаж, мені видає, що машинапродана, я звичайно дуже засмутився, що мене не хто не підтримав., то ще машину продали. Після навчання я поїхав додому без настрою, пізніше приїхав тато після роботи, підійшов до мене і сказав, щовін погарячкував і підтримує мене в покупці машини, але ту машину, яку хотів Я, продали. Ми поговорили і забули за це, пройшло близькотижня і у нас знову зайшла розмова про покупку, але цього разуініціатором був тато, він сказав, що знайомі продають 2105 кольорів "коррида", спочатку я подумав, що це за колір моркви, алепереглянувши фотографії в інтернеті, я вже переставляв як вона будевиглядати, і її точно буде помітно на вулицях. На ній їздив дідусь, але в нього стався інсульт і він більше не міг, не те що водитимашину, а й з дому вийти. Оглядати машину ми поїхали на вихідних, до нас вийшла дружина дідуся та їхня донька з чоловіком, напоказали тех.Паспорт на машину і знайшли ключі від неї. Ми поїхалив гараж з чоловіком дочки (ім'я не пам'ятаю), дорогою нам сказалищо машина довгий час стоїть, немає акумулятора і на ній зам'яті всіпіддонкратники тому що дідусь на ній їздив тільки на дачу, апід'їзд до неї був дуже поганий і він вічно чиркав дном. Післяприїзду до гаража ми виявили, що перед воротами вже зростав молодийгоріх, він був не зовсім великим, а розміром з більшою палець. Утой момент я зрозумів, що вона дуже давно не виїжджала з цьогогаража)) відкривши одну половину і зрубавши лопатою цей горіх намвдалося відкрити і другу половину воріт. Яке було моє здивування, коли ти приїжджаєш дивитися автомобіль у кольорі Коррида, а тамстоїть біла вся в пилу та павутині, я був у шоці, не міг зрозумітияк таке може бути, що навіть власники не пам'ятають якого кольоруїхня машина. Полазивши по гаражу оглядаючи машину, ми захотіли їїзапустити, так як акумулятора небуло то ми зняли його з машинитата, підкачали бензин (до кінця думав що це нікчемна витівка, такяк машина простояла не один рік у гаражі не виїжджаючи) але на дивовсіх вона запустилася начебто на ній тільки приїхали, прочмихаввона стріла працювати рівно і ми виїхали з гаража, щоб оглянути їїкраще з усіх боків на вулиці. Вона звичайно почесана з боків, наній загнутий бампер, усі піддонкратники та поріг, але кузов живий, вона без гнили і дірок і ми вирішили її брати. Так я став власникомцього автомобіля))