Історія моїх перших кроків у світі автомобілів і придбання навичок керування ними, якщо її взагалі можна назвати моєю. Машина по суті у нас з дідом одна на двох. Ті, хто в темі, розуміють, що таке один автомобіль на двох і які складності це за собою тягне, починаючи з бензину і закінчуючи змінами в дизайні або комплектації.
В принципі, я його розумію: дід все ж таки водій зі стажем водіння 40 з гаком років, все життя за бубликом — це не легко, стара школа. І всі ці краси йому не до душі. Але чим далі, тим легше. Дід став спокійніше ставитися до явища авто на двох і, відповідно, перестав зриватися при будь-якому моєму бажанні змінити в машині щось на краще.
Що стосується експлуатації, то тут все слава богу. Дід за професією ще й автомеханік, так що машина завжди на ходу, і з будь-якою проблемою він допомагає. Машину останнім часом використовую практично тільки я. Чи дід втратив інтерес до водіння, чи вік дає про себе знати. Дозволю собі пару приємних слів у бік діда: їздити з ним одне задоволення, все-таки стаж і навички — це сила. А так само треба віддати йому належне, що витрачав нерви, нерви і ще раз нерви на моє навчання водінню, за що я йому шалено вдячний!
Машина 83-го року випуску. Перед тим, як потрапити до нашої родини, автомобіль був у наших знайомих, і всі технічні обслуговування проводилися виключно у мого діда. Так що до моменту покупки ми знали про цю машину все: всі удари, вм'ятини та інші наслідки не зовсім вмілого процесу експлуатації автомобіля.
Серце наше зглянулося над трійкою, і в 2006 році в травні місяці ми купили її у недбайливих господарів. Гнилизна не була і немає до цього дня взагалі, ніде, ні по кузову, ні по днищу. Відразу після покупки було вирішено рихтувати і фарбувати машину. Розібрали самі, фарбували дідусині непогані знайомі. Хлопці попрацювали на славу, багато хто досі не вірить, що це не заводське фарбування.
Так само з метою економії вирішили переходити на 80 бензин. Під час чергової капіталки поставили п'ятіркові поршні, що в результаті і дозволило перейти на дешевше паливо. Пробіг машини вже друге коло, а саме 166 540 км. Відчуває машина себе чудово, крім невеликих подряпин по кузову, які відразу ж обробляються, щоб уникнути виникнення іржі, яка за собою спричиняє самі знаєте що.
Найбільше непорозуміння, яке зустрілося трійці після фарбування — мопедист. Не знаю, нормально це чи ні.







