Перший виїзд моєї "трійки" після року відновлювальних робіт.Машина була куплена досить у непоганому стані, з нерідного правепереднє крило, але не сподобався колір, і з "брудно-білої" мишкивона стала "червоною" дівчиною, ось поки в короткій і все, продовження слідує. В хорошому стані, до речі весь хром на нійрідний. Після огляду, в бардачку, знайшов інструкцію з експлуатаціїта сервісну книжку, в інструкції лежали талони на бензин і двіп'ятирублівки. Машина була розібрана до голого кузова, при цьомувиявили удар у праве переднє крило, яке змінювалося ще в СРСР, після вирішили його поміняти на нове оригінальне, Після рихтуваннямашина поїхала до маляра, який і придумав цей колір, суперечок зприводу кольору навіть не було. Принагідно розшукувалися дрібниці, що бракували:радіоприймач, трохи хрому, нова оптика, тарілки підковпаки, насадку на глушник і так далі… Після фарбування наставдовгоочікуваний момент складання, але про це трохи пізніше…
Складання найрадісніший і хвилюючий процес…
Привезли двигун, який мої товариші повернули просто в іграшку, причому не тільки всередині, замінивши всі деталі, але й зовні, вимивши його та пофарбувавши. Ніхто не вірив, що йому 30 з лишкомроків, причому хлопці зберегли навіть ГБЦ 2101, вона трохивідрізняється від пізніших 21011. Карбюратор "вебер" теж пройшовповну капіталку і зайняв своє законне місце під капотом. Післяустановки двигуна настала черга ходової, вона була повністю знята змашини і перебрана із застосуванням старих, оригінальних запчастин.Поступово "іграшка" обростала хромом та іншими деталями. Післявстановлення фар хлопці сказали, що машина ожила… Збірка закінчена, настає найрадісніший момент, прикручуємо номери і виїжджаю з боксу.Надворі світить весняне сонце, настрій йому підстати. Їду дорозвальника, який не вірить, що машині 36 років. Процедурарозвалу-сходження займає близько півгодини і я знову гойдаюсявулицею. Відчуття не передати словами, чоловіки обертаються слідом, дівчата посміхаються. Навіть дружина, яка завжди досить спокійноставиться до радянських автомобілів, проїхавшись на "іграшці", каже, що теж із задоволенням на ній їздитиме. Ну а радості дітейпросто немає межі, у них нова "іграшка". Ось так і з'явився внашому житті ще один автомобіль, слід епохи СРСР,
