Все, що б у житті не відбувалося, все на краще... Так я себе заспокоював, коли терміново, за низькою ціною продавав свою улюблену двіночку. У якійсь із днів січня 2010 року, я нишпорячи в неті в пошуках чогось понад дешевого і їздячого, в основному класика, згадав, що колись наткнувся на сайт лоуклуба і побачив там "Сніжка" та "Крістину"... З того часу я не міг заснути. Ночі на проліт я нишпорив в пошуках інформації про заниження класики, сайт ОД і РЛК стали книгами на ніч, паралельно моніторив автобазари, збирав гроші…
Щасливо наприкінці лютого знаходжу 2103 шоколадного кольору в оригіналі за досить дорогу ціну. 2 тижні я ще мучив господаря розпитуваннями про наявність оригінальних нішцяков на ній і все більше розумів, що хочу саме її. Приїхав в Токмак, подивився і очманів... Я зрозумів, що якщо буду їхати, то тільки на ній. Швидко вирішивши з ціною, скинувши трохи, поїхали знімати з обліку.
І ось я їду на "своїй" машині, задоволений, додому до Києва. Їхав близько 15 години, бо господар (попередній уже) віддав мені її на літній лисій гумі. На шляху, менше 100 км від Києва, мало не заснув за кермом. Приїхавши додому близько 3 години ночі, поставив на стоянку, пішов спати… Ніколи не думав, що купівля старенького жигулі зможе принести мені таке задоволення.
На слід день показав батькам, і мама сказала: "Яка гарна, пряма як шоколадка". Ось так і була вона названа "Сhocolate".
Ну і трохи фото…






