Перша машина як у приказці - "перший млинець завжди комом..."Коли настав час купувати "першу" за ті гроші, які були врозпорядженні, вибір був невеликий, серед багатьох автомобіліввибір зводився до одному — ремонтопридатний автомобіль з доступнимизапчастинами, приблизно часів розпаду СРСР…
Але як кажуть доля внесла свої корективи… Коротше кажучи, зимазакінчилася і ціни почали зростати… У відповідному ціновомудіапазоні було кілька варіантів, переважно жигулі, почавшиОбдзвонювати продавців з'ясувалося, що багато авто продавалися затехнічним паспортом, і місцезнаходження власника продавцям невідомо (прикро якщо чесно, часом такі класні авто, в такому хорошомустані! ) ... Але трохи подумавши вирішив вибирати між двома - АЗЛК2141 1989 і ВАЗ 2103 1974 (обдзвонивши напередодні їх продавців)Обидва автомобілі знаходилися за 160 км від мене, душа більшебажала "троячку", але сам розумів, що "сорок перший" більш сучаснаі свіжа (по році випуску) машина. Вирішив почати з "троячки", поїхали з братом, і в нього і в мене тоді були права категорії С...У мене було мало досвіду, зате брат щодня їздив на москвичі свогобатька (брат двоюрідний), і все ж таки дісталися автобусом допотрібного міста відразу пішли дивитися "троячку" машина звичайнобула не дуже, але ціна була відповідна - 10 500, коротше кажучи, якнам пояснили, почали крутитися навколо авто з розумним виглядомобличчя чесно сказати допомогло мало - остаточна ціна - 9 000 грн.Вирішили гнати, з проблем знайдених при огляді були:шматокбризковика, що згнив, і ударене заднє ліве крило (на швидкістьвпливати не повинно). Дорогою додому заблукали, наїздивши "зайвих"80 км. Всю дорогу брат був за кермом, у нього стаж більше, майжедоїхавши додому вирішили стати перекусити в найближчому селі, але... Не доля, не доїхавши до початку села ми потрапили в яму, пробивши відразу переднє та заднє ліве колесо, на жаль продавець неспромігся продати своє авто з домкратом та насосом, загаломзателефонували додому, щоб викликати допомогу, вже почало темніти, йшов дощ, але картина була дуже гарна — ми бачили "новорічнігірлянди", першими стояла "троячка" із включеною "аварійкою", і занами ще п'ять-шість авто, багато таких як ми, людей, які непобачили яму ( "довгого" життя нашому автодору) ... Через дві годиниприїхала "підмога", привезли домкрат, і електро-насос, коротшекажучи повільно, зупиняючись кожні 2- 3 км ми дісталися, на запасіта одному спускаючому колесі. "перша ластівка" була вдома! ..
