Дана машинка, вона ж «жужа», в нашій родині з першого дня свого життя. У далекому 1974 році мій дідусь придбав її, як і більшість трудового народу в «совку». Завдяки його зусиллям вона збереглася у відмінному стані. Це перший автомобіль, за який я сів за кермо (на колінах у батька) в 4 роки, ну а далі папа купив вже свою ВАЗ 2105, але зараз не про неї.
Загалом автомобіль дістався моїй мамі, і як належить цьому автомобілю, він почав працювати на благо. Возив картоплю з городу, та й не тільки картоплю. Возили на ній все, що наша земля дає людству для пропитання.
Побачивши, як вона «втомлюється» від важкої праці, було прийнято рішення забрати її і дати нове життя пенсіонеру. У планах довести її до оригінального стану… не більше, не менше!



