Всім доброго часу доби!
Історія моя як автомобіліста почалася з батьківських "Cadet'ів" (їхбуло аж 3), але зі зрозумілих причин своїми назвати я їх не міг (іне доріс до керма та й ділити машину з кимось не по мені.) Потімбула "класика 7-ка" (і зараз на ходу, батько катається) і нарешті"Mercedes-Benz 190 Sportline 1993, 2, 3" познайомившись з яким я іполюбив "drive" від слова їздити. Тоді ж було прийнято принциповерішення зробити все для володіння особистим персональнимавтомобілем. Хоча життя, як це часто і буває, внесло в це рішеннякорективи, причому не зовсім зрозуміло З 2006 по 20010 роки пороботі довелося поюзати мені службові "таврію" та "іЖ ОДА", причомупоюзати капітально 5 днів на тиждень, і колесити і ремонтуватися івсе-все-все. Машина це вже добре, ну і природно дав багатий досвід, потім була інша робота і думка про особисту машину знову дала просебе знати. Безпосередньому начальнику, постійно муляла очі іманила (красива зараза). До речі, ще одна минула серія вжевикористовувалася на підприємстві і спонукала до купівлі цієї. Хтоживе в Україні розуміє, що відносно просто заробити на машинупроблематично, тому довелося мріяти про що простіше (розглядалися"Vectra" після 1996 року та "Laccetti/Aveo" "Lady" як доступніші вплані грошей). І тут, я не знаю що, смикнуло мого начальникапоміняти собі машину і це було "BINGO". Всіготівка+розстрочка+півроку ріллі без сну та відпочинку і вонаповністю, від слова зовсім, моя! Це була зима 2013 року. Роботанавчила мене до всього підходити ґрунтовно, не поспішаючи ірозглядаючи всі нюанси, тому 2 роки особливих (ну окрім кохання таласки) рухів тіла з машиною не відбувалося. Я придивлявся, оцінювавнасолоджувався. Переглядалися огляди, відгуки, щось ламалося, змінювалося ну не без того.
По закінченні цього часу можу сказати — машина чарівна. Так є своїплюси/мінуси, але загальна оцінка — беззастережний залік. У процесіпритирання та догляду виникло те саме почуття — не кохання, алещось дуже близьке. І ще я зрозумів, що почуття це взаємне інадовго. Дружині машина теж дуже подобається, так що ідилія повна.Ну а тепер будемо доводити її під себе ... "поїхали ..."
P/s на фотках зима 2013.
