Як усе починалося:
У вересні 2013 пішов до автошколи, вчитися водити. Права мавотримати приблизно на початку грудня, думав купити машину вженавесні 2014. Власне через якийсь час вирішив, що все-таки кращевізьму зараз простенький ланос або авео ціною в районі 5-6 тис., щоб "навчитися їздити". Не дуже цікаві варіанти.В результаті піднявпланку до 8 тис, переглянув купу авео, але щось все не траплялосянормальних варіантів у Дніпропетровську.Допомагав з пошукамитовариш, який займається перекупкою машин.
У друга timlar Є Kia C'eed, вже більше року і про цюмашину з його оповідань я знав напевно все))).Візуально меніподобалися сиди першого покоління тридверки (pro).<
Одного зимового вечора переглядаючи оголошення на автосайтахнаткнувся на тридверну проху сиду ocean blue кольору в Нікополі за12 тис. Зрозумів, хрін з ними лімітами, треба їхати дивитися.Переживши три безсонні ночі я дочекався суботи і ми поїхалидивитися машину, в результаті вона виявилася дуже занедбаною івирішили що не варте того. Повернувся до Дніпропетровська взасмучених почуттях.
У понеділок вдень "серфя" по Яндекс.Авто випадково натрапив наваріант чорного просіду в Запоріжжі, кинув
Лінк товаришу, протягом півгодини виїхали дивитися. Приїхали, подивилися, поторгувалися і вирішили брати. Сід опинився у добромустані, господар добре стежив за ним і берег. У мене була лише однабезсонна ніч із понеділка на вівторок. У другій половині дняпоїхали до Запоріжжя зробили угоду і посунули назад.
Тут невелика ремарка:права я отримав на початку грудня і катавсятільки на добре зашатаній десятці в автошколі, мені ще дужепощастило з інструктором, який "поганяв" мене по всіх міськихзаторах. Але їхати на сиді центральними вулицями Запоріжжя ввечерібуло дуже "прикольно". Кілька разів глухнути на світлофорах, плутатися з передачами — повний набір, як сказавtimlar — пройшов бойове хрещення. Вже майже 500 км, потроху освоююсь, тепер потрібно зробити по тій частині — помінятиолію, свічки тощо. Але про це вже далі у борт журналі.
