Сід — перший у моєму житті автомобіль. Крім навчальної ВАЗівської третини, до якої досі відчуваю любов. Коли постало питання про купівлю першого авто, все схилялося до чогось на зразок Ланоса або Авео. З доказів було: "Перше авто купують для биття", "Перше авто мало б бути недорогим" або просто не дорожче 5 тисяч у.о. Ці аргументи здавалися мені трохи марудними. Тому, після деяких роздумів і висновків, вирішили взяти Сід!
Комплектація така:
- 1.4 CVVT, 109 конячок
- 5ст механіка
- ABS, EBD
- 6 подушок безпеки
- іммобілайзер, центральний замок
- передні електричні склопідйомники
- кондиціонер
- CD, MP3, FM + 6 динаміків
- підігрів дзеркал та заднього скла
- електропідсилювач керма
- трип-комп'ютер
- та інше.
Минуло всього кілька місяців після покупки, і машинка радує. Зі специфічних речей, які можна віднести до мінусів: це шумний мотор або недостатня шумоізоляція. Факт у тому, що після трьох тисяч на тахометрі їхати не дуже комфортно. Також це жорстка підвіска, як для наших доріг.
З іншого боку, Сід добре тримає дорогу, відмінно проходить різкі повороти і загалом вельми непогано керується. Так що кожному своє: більше драйву — менше комфорту, менше драйву — більше м'якості.










