Де то в 1996 році мій дідусь, як упертий колекціонер будь-якоїмотлоху, купив ось цю "машину". У той час це був лише голий побитийкузов, з вбудованим двигуном який тільки один там і кочував підкапотом.Так ось цей, як я його називаю "їжачок", пролежав у нас вгаражі до 2006 року як заліза, що заповнює простір.Дід твердив, щовін його робитиме, але до цього ніяк не доходило, поки мій тато неплюнув і не сказав що він сам зробить усе, тільки б він там невалявся і не мозолив йому очі. Дуже не легко) і намагалися якось їхтуди пригвинтити.Коли нутрощі вже були готові ми приступили докузова.Чесно кажучи ворогові не побажаєш.Машина була як побитеяблуко! Ми її довго витягували, а потім почали здирати стару фарбу ішпаклювати. Дуже багато, тому що наскільки я пам'ятаю, універсальною ми перекривали десь 7 разів всю машину, потім щефінішна десь 2-3 і тоді вже заспокоїлися. Спочатку батько взагаліне хотів її фарбувати, а якби і фарбував то хіба що, як вінжартував, "пензликом" :)
Але ми всі збурювалися, особливо я (бо сама насиділася біля неї), що якщо вже робити — то робити!
Ось тоді ми купили компресор з пістолетом, запросили друга, якиймає свою техстанцію, він усе це гарненько пофарбував.
Потому пішла робота з бампером і гратами, я надоумила татапофарбувати в чорний металік, він так і зробив і ось що вийшло.
Я можу ще багато писати що там робилося, але буду дуже вдячна тим, хто це подужав.
