Ех, колись грав я в НФС АндерГраунд…))) Вдрукувався мені цей напис Integra Type R. Шукав довго, одного разу мало не купив звичайну, з не-біковим B18 мотором потужністю 130 сил, зараз розумію — пронесло. І до сьогодні її стан близько до ідеального, оригінальний пробіг 145 т.км. Біта серйозно не була, повний стік, ніякого тюнінгу кривого, ні з чим не потрібно розбиратися, нічого не потрібно переробляти. Чого ще хотіти від машини зі спортивним характером? Межа моїх мрій, поки не вистачає грошей на S2000 і NSX. Я полюбив її з першого погляду, і кожен кілометр у неї за кермом - на радість і в кайф. Я поміняв купу машин, проїхав багато тисяч кілометрів, і вже забув, що таке кайф від водіння. Дякую тобі, Тегра, ти мені його повернула! Тящусь кожен день!
А табличка всередині салону з індивідуальним порядковим номером викликає повний екстаз. По машині - повний стік, за винятком повністю затягнутого шкірою та алькантарою салону, навіть диски збереглися заводські. У планах на найближчий час — скоріше косметичні втручання, нові колеса, шумка, музика, гарне світло, а вже потім можливі глобальні перебудови. Вона, заразка, і так дуже хороша. Вперше не виникло бажання відразу щось переробляти. Загалом, взаємної нам любові!
Були у мене багато хондівських моторів: H22, B16, B16+ B20, багато проїхав на K24, були тюнінг експерименти, і досить глобальні, але по результату хочу сказати, що B18C6 в стоковому варіанті - один з кращих хондівських моторів для міської їзди. Достатньо моменту в моторі для комфортної їзди в щільному трафіку без можливості розігнатися, достатньо потенціалу для ривків. Середня витрата не перевищує 11 л з пробками, зазвичай нижче, на рівні 9.5-10.5 л/100 км. Але це лірика. Найголовніше, в чому Інтегра R відрізняється від будь-яких тюнених-перетюнених Сивіків - кузов, а точніше його жорсткість. Звичайно, в Сивік можна вліпити правильний каркас і отримати жорсткість не гірше, але машина в стоку... Так от, жорсткість вище всіх похвал, в машині є купа заводських розпірок + посилені задні крила, короткий дах з масивними стійками, загалом конструктори досягли дуже хороших результатів. Кожен рух кермом, гальмування, крени - все дуже чітко відчувається на кріслі водія, жорсткість не зубодробильна, а саме приємно-зрозуміла, я б це так назвав. Але ж поки в ній все заводське, я навіть не знаю, поки буду я ставити її на більш прогресивну підвіску і буду занижувати... Загалом, після 5 т.км. я ще більше націлений на те, щоб залишити Тегрочку надовго, і не хочу поки особливо в її внутрянку втручатися, в мотор так точно.
Продовження слід. Доводжу по трохи машину до стану "задовольняє запити", і все більше переконуюся, що купив її дуже не дарма, хоча на момент покупки мені потрібен був скоріше дешевий жоповоз на кожен день.

















