У вересні 2010 року став щасливим володарем Сівіка 4D у макс.комплектації, кольору чарівного блакитного металіка з бежевимсалоном.
Багато по-різному дивився:Mazda 6 New, Seat Leon, Accord 7, Civic4D. Але в результаті доля склалася на користь Сівіка. Тоді я ще незнав, що Honda — це хвороба і любов в одному флаконі. Не буломежі!
Вважаю це найкращий автомобіль у своєму класі.Дуже радувалопоєднання R18 на 140к.С. Коли хочеш - for fun граєш у пілота Ф1 ікрутиш до відсічки.Дуже подобався світлий бежевий салон, люк (влітку пасажири постійно норовили в нього вилізти) і багатоприємних дрібниць, які змушували отримувати задоволення від кожноїпоїздки., перебуваючи всередині і керма, відчував справжнюнасолоду. Час йшов, автомобільні уподобання змінювалися. Дуже любивцей автомобіль, але автомат став набриднути, потужності вже невистачало. Про заміну не думав взагалі, вважав це авто для себе чине ідеальним. Загалом стік мене повністю влаштовував, але рукисвербіли, почав замислюватися про тюнінг ... Хвороба під назвоюHonda почала прогресувати ... І тут як блискавкою вдарило:хочу TypeR Так-так, хочу 8й Тупер. Той самий, із червоною емблемою. Так, знаю що там балка, він не кермується і взагалі він овочевий тапопсовий. Але я його Хочу! пів-року я мучився між любов'ю до цієїСівки і бажанням придбати Тупер (принагідно переглянувши багатомотлоху, відсіявши перекупів і ті варіанти, що не входять добюджету, зрозумів, що купити хороший Тапок - справа не з легких) ів результаті здався ... Але це вже зовсім інша історія…
І якщо чесно, трохи сумую.